Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Про особливості застосування РРО та програмних РРО на тренінгах в ЦОПі Пологівської ДПІ
На навчальних тренінгах, проведених в Центрі обслуговування платників Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області платників податків інформували про особливості застосування РРО та програмних РРО, зокрема, наголосили, що на даний час суб’єкти господарювання в своїй господарській діяльності при проведенні розрахунків повинні застосовувати належним чином зареєстровані РРО або програмні РРО (далі - ПРРО). ПРРО можна встановити на смартфон, планшет, комп’ютер чи інший будь-який гаджет, який має операційну систему та підключення до Інтернет.
Також зупинились на основних змінах, внесених Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким відтерміновано до 1 січня 2022 року обов’язкове застосування РРО (ПРРО) для фізичних осіб-підприємців - платників податку 2-4 груп, за виключенням деяких видів діяльності у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.
Присутнім наголошено, що програмне забезпечення для встановлення на гаджети суб’єктів господарювання, розроблене ДПС України, є безкоштовним. Представникам бізнесу надано можливість обирати той пристрій, який є більш зручним для проведення розрахункових операцій – класичний та/або ПРРО. Впровадження програмного РРО допоможе бізнесу зменшити витрати на придбання касової техніки, та захистить споживачів в придбанні якісної продукції або послуг у суб’єктів господарювання.
Так, у січні-лютому ц.р. зареєстровано 10 суб’єктів господарювання-фізичних осіб території обслуговування Пологівської ДПІ, які працюють з використанням програмних РРО. Наявна в ДПС інформація про виторги, проведені через РРО постійно аналізується, а збільшення обсягів розрахункових операцій, проведених через РРО, вплине на збільшення доходів до оподаткування, а відповідно і на надходження до бюджету, - інформують у Пологівській ДПІ.
Податкове законодавство
До уваги платників!
Щопятниці з 13:00 до 14:00 за телефоном (06165)2-29-49 проводиться сеанс «гаряча лінія». На ваші запитання щодо застосування програмних РРО надаватимуть відповіді фіхівці Пологівської ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області. Чекаємо Ваших дзвінків!
До уваги платників!
Щовівторка з 13:00 до 14:00 за телефоном (06165)2-39-64 проводиться сеанс «гаряча лінія». На ваші запитання щодо декларування громадянами доходів, отриманих у 2020 році надаватимуть відповіді фіхівці Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС у Запорізькій області. Чекаємо Ваших дзвінків!
Книга обліку доходів скасована, то як тепер вести облік доходів і витрат?
Пологівська ДПІ Головного управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб підприємців » викладено в новій редакції п.177.10 ст.177 та п.178.6 ст. 178 та п.296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями(далі -ПКУ) щодо ведення обліку доходів і витрат фізичними особами –підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність.
Цими змінами передбачено, що з 01.01.2021 року для фізичних осіб - підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, передбачено ведення обліку отриманих доходів у довільній формі, шляхом їх помісячного відображення, фізичні особи - підприємці і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат за типовою формою. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Зміни запроваджені Законом № 786 не скасовують обов’язку дотримуватись платниками вимог щодо ведення обліку доходів, доходів і витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування, податкових зобов’язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до ст.44 ПКУ.
Олександрівська ДПІ на підставі листів ДПС України від 22.12.2020 № 23443/7/99-00-04-04-03-07, від 05.01.2021 №214/7/99-00-12-01-01-07 рекомендує фізичним особам - підприємцям і фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі новоствореним, продовжувати вести облік доходів і витрат у Книгах за попередньо визначеною формою, без реєстрації у контролюючому органі за місцем свого обліку.
ПЕРЕРЕЄСТРАЦІЯ ПРРО: ЗМІНА НАЙМЕНУННЯ АБО АДРЕСИ ГОСПОДАРСЬКОЇ ОДИНИЦІ
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 23.06.2020 р. № 317 (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного РРО (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб`єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО.
Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1- ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).
Пунктом 10 розд. ІІ Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб`єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.
Згідно з п.11 розд. ІІ Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/не включення суб`єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб`єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб`єкта господарювання як платника податків.
ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ КАСИРА ДЛЯ РОБОТИ З ПРОГРАМНИМ РРО
Пологівська ДПІ інформує, що програмний РРО (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).
Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z – звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб`єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО.
Для роботи ПРРО необхідно надати дані сертифікатів електронних підписів і/або печаток касирів, які будуть працювати в програмі. Такі дані відносяться до Реєстру на підставі поданого суб`єктами господарювання в електронній формі «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа» (для повідомлення щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО із зазначенням ідентифікатора ключа.
Реєстрація касира в розділі «Програмний РРО» Електронного кабінету здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, яке розміщено за адресою:
- Головна/ Електронна звітність/ Платникам податків про електронну звітність/ Інформаційно – аналітичне забезпечення/ Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для фізичних осіб) f 1391801.
У відкритій частині Електронного кабінету в розділі «Допомога» розміщено покрокову інструкцію щодо створення електронних документів за допомогою меню «Введення звітності».
У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за індетифікатором форми «J/F 1391801 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа».
Інструкція щодо заповнення Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F 1391801 розміщена у банері «Програмні РРО».
Отримали спадщину – подайте Декларацію про майновий стан і доходи за правильною ставкою
Пологівська ДПІ нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2020 року. Громадянам які протягом минулого року отримали спадщину слід прийняти до уваги, що оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу, а саме:
- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб;
- об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за ставкою 5% від вартості об’єкта;
- для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента застосовується ставка 18%.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини, який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.
Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставками 5% та 18%, зобов'язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року (не пізніше 30 квітня 2021 року).
За більш детальною інформацією Ви можете звернутися до Центру обслуговування платників Пологівської ДПІ або за телефоном (06165)22949.
Як отримати Довідку про відсутність заборгованості
Пологівські податківці нагадують, як можна отримати Довідку про відсутність заборгованості з платежів (далі – Довідка), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Для отримання Довідки платник подає відповідну Заяву згідно з додатком 2 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 03.09.2018 року № 733.
Заява подається платником (на його вибір):
у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному порталі ДПС.
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, та зазначенням найменування суб’єкта, до якого Довідку буде подано платником.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву. Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.
За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки.
Як отримати податковий номер для дитини
Пологівська ДПІ інформує про те, що отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можна трьома варіантами.
-Перший варіант - це подання документів до контролюючих органів, на підставі п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2017 № 822, фізична особа незалежно від віку (резидент, так і не резидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство.
Також законодавством передбачено, що Облікові картки № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред'явлення повертається) та його копію.
Дітям, які залишились без піклування батьків та стосовно яких не прийнято рішення про встановлення опіки (піклування), документи на проведення реєстрації подаються представником органу опіки і піклування з документальним підтвердженням особи представника та його повноважень за наявності свідоцтва про народження.
Документи для проведення реєстрації у Державному реєстрі подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а ті, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання або не мають постійного місця проживання в Україні, – до будь-якого контролюючого органу. Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Облікової картки № 1ДР, а у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, місця проживання тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до 10 робочих днів. Після звернення фізичної особи або її представника до контролюючих органів видається документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі. Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника), протягом трьох робочих днів з дня звернення до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи та може бути продовжено до п’яти робочих днів у разі звернення до іншого контролюючого органу.
-Другий варіант передбачає подання документів в електронній формі. На даний час облікову картку № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет». Щоб зайти до Електронного кабінету необхідно скористатися адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет). Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.
-Третій варіант можливий в рамках реалізації експериментального проєкту «єМалятко». Реєстрацію дитини у Державному реєстрі можливо здійстини у відповідності до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691. Отримання комплексу адміністративних послуг можливо за однією заявою, а саме:
- за бажанням батьків дитини чи одного з них здійснювати реєстрацію дитини у Державному реєстрі під час державної реєстрації її народження;
- особам віком від 14 до 18 років, які не зареєстровані у Державному реєстрі, за їх бажанням під час оформлення паспорта громадянина України вперше.
Порядок сплати земельного податку фізичною особою у рік придбання земельної ділянки
Пологівський сектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Запорізькій області інформує. Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Згідно з п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 01 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
У разі якщо платник податків має у власності декілька земельних ділянок, щодо яких необхідно провести звірку даних, для її проведення такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої з таких земельних ділянок.
Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пп. 281.4 та 281.5 ст. 281 ПКУ;
розміру ставки земельного податку;
нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає)/надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Отже, при отриманні від центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин, та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, інформації про набуття фізичною особою права власності на земельну ділянку або на підставі поданих фізичною особою до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки відомостей про правовстановлюючі документи на земельну ділянку, контролюючий орган здійснює нарахування сум земельного податку починаючи з місяця, в якому у фізичної особи виникло право власності, та надсилає податкове повідомлення-рішення такій фізичній особі. Податок підлягає сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
З 26 лютого 2021 року набув чинності Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» для користувачів єдиного рахунку
Пологівська ДПІ повідомляє, що наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2021 року за № 190/35812 та набув чинності з 26.02.2021, затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на не бюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі - Порядок заповнення документів).
Платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі - розрахункові документи), мають керуватися вимогами розділу II Порядку заповнення документів.
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені усі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35¹.6 статті 35¹, пунктом 89.7 статті 89 та пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України (із змінами).
Про подання звітності після припинення діяльності
Пологівська ДПІ нагадує, що фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені для місячного податкового періоду (п.177.11ст.177ПКУ).
Подавати ліквідаційну податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення.
У разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Сплата податку на доходи фізичних осіб (18% чистого оподатковуваного доходу) та військового збору (1,5% чистого оподатковуваного доходу) підприємцями на загальній системі оподаткування здійснюється протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
Процедури зняття з обліку платника єдиного внеску у податковому органі розпочинаються у разі надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Підприємці ліквідаційний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску повинні надавати протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Такий ліквідаційний звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску надається за останній звітний період - період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.
Єдиний внесок підприємцями сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми "ліквідаційна".
Платник єдиного внеску (фізична особа - підприємець) знімається з обліку після проведення, передбаченої законодавством, перевірки, здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску та закриття інтегрованих карток.
2. Декларування 2021. Скористались іпотечним житловим кредитом? Дізнайтесь як отримати податкову знижку
Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 Податкового кодексу (п.п. 166.3.1 ст. 166 ПКУ).
Таке право виникає якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Кредитні договори платника податку, який бажає нарахувати податкову знижку на частину суми процентів, сплачених ним за користування іпотечним житловим кредитом, повинні відповідати, зокрема, таким умовам:
- у кредитному договорі зазначено, що ціллю його надання є придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
- до кредитного договору в обов’язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід’ємним доповненням до такого кредитного договору;
- договір іпотеки (застави) обов’язково має бути нотаріально посвідченим.
Платник податку - резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом за умови наявності документального підтвердження витрат:
- кредитного договору та нотаріально завіреного договору іпотеки;
- відповідних платіжних документів, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);
- паспорта платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит.
Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).
Для платників податків, які декларують право на податкову знижку, передбачена окрема позначка у розділі категорія платника, у зв’язку з тим, що такі платники мають окремий граничний строк подання податкової декларації — по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку із використанням права на податкову знижку здійснюється в окремому додатку ФЗ.
Для громадян, які подають декларацію з метою отримання податкової знижки за 2020 рік, строки для подання декларації - по 31.12.2021 (включно).
Подання податкових декларацій в електронній формі у режимі онлайн здійснються через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/, а також через офіційний вебпортал ДПС https://tax.gov.ua/).
Приватний підприємець – платник єдиного податку має право не застосовувати РРО. Який документ він повинен надати на вимогу покупців за продані товари?
Відповідно до ст. 9 Закону від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
Оновлено порядок заповнення платіжних доручень на сплату податків
Мінфін в наказі від 31.12.2020 р. № 847 прописав порядок заповнення реквізиту "Призначення платежу" розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або ЄСВ на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок. Тобто оновлені норми діючого Порядку № 666.
Зокрема, уточнено, що при заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.
В п. 3 оновленого Порядку № 666 наводитимуться приклади заповнення поля "Призначення платежу" в розрахунковому документі під час сплати податків, зборів, платежів до бюджету.
З'явився приклад заповнення реквізиту "Призначення платежу" у разі сплати коштів у рахунок податкового боргу підприємством.
Передбачено, що сплата податку, збору, платежу, ЄСВ здійснюється платником податку/ЄСВ безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, - податковим агентом або представником платника.
Окремим розділом в Порядку № 666 зазначено порядок заповнення реквізиту "Призначення платежу" розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, ЄСВ з використанням єдиного рахунку. Реквізит міститиме 14 полів.
Сплату за кожним видом платежу можна оформлювати як окремим документом на переказ, так і одним документом на переказ декілька одержувачам коштів.
У разі визначення декількох одержувачів коштів, суми, зазначені в полі № 1 "Призначення платежу", мають відповідати загальній сумі переказу за розрахунковим документом, а інформація про податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина в полі № 2 "Призначення платежу" повторюється за кожним таким одержувачем.
Який порядок видачі готівкових коштів з каси підприємства?
Відповідно до абзацу другого п. 26 розд. ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3 до Положення № 148) або видатковими відомостями.
Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
Підпис керівника установи або підприємства на видаткових касових ордерах не обов’язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.
Підприємства, що займаються закупівлею товарів сільськогосподарської продукції, проведення розрахунків за які не врегульовано законодавством України, здійснюють видачу готівки здавальникам такої сільськогосподарської продукції за відомостями, у яких зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником.
Який період дії індивідуальної податкової консультації?
Відповідно до п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Зокрема, за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ та його податкової адреси.
Пунктом 53.1 ст. 53 ПКУ визначено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.
Згідно з п. 53.2 ст. 53 ПКУ платник податків може оскаржити до суду, зокрема, надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом, зокрема, індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Отже, індивідуальна податкова консультація, надана платнику податків у паперовій або електронній формі, має індивідуальний характер і може застосовуватись виключно таким платником податків з дня її надання до моменту її зміни або скасування.
Приватний підприємець – платник єдиного податку має право не застосовувати РРО. Який документ він повинен надати на вимогу покупців за продані товари?
Відповідно до ст. 9 Закону від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями.
Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язана надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.
Фінансова звітність подається разом з податковою декларацією з податку на прибуток
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПКУ).
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.
Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств та її невід’ємною частиною (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).
Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком (п. 137.4 ст. 137 ПКУ).
У податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897, інформація про наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності платником зазначається проставлянням позначки «+» у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків».
Отже, оскільки для визначення об’єкта оподаткування використовуються дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності, то платники податку на прибуток зобов’язані подавати Декларацію за податкові (звітні) періоди разом з проміжною або річною фінансовою звітністю, незалежно від показників, які відображені у такій фінансовій звітності.
Нагадаємо, що річний податковий (звітний) період встановлюється для платників податку:
- які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
- у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.
Використання РРО. Чи зобов’язані підприємці друкувати контрольні стрічки або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?
Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що контрольна стрічка – це:
копії розрахункових документів послідовно сформованих реєстратором розрахункових операцій, що надруковані або створені в електронній формі таким РРО, а також копії фіскальних звітних чеків у разі створення контрольної стрічки в електронній формі;
електронні копії розрахункових документів, а також електронні копії фіскальних звітних чеків, які сформовані послідовно із додаванням у кожен наступний розрахунковий документ або фіскальний звітний чек хешу попереднього розрахункового документа або фіскального звітного чека та зберігаються в електронній формі програмним РРО під час його роботи на період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу (в режимі офлайн) до моменту передачі розрахункових документів або фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057.
Відповідно до п. 10 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на ПРРО у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн відповідно до Закону № 265 – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
Статтею 13 Закону № 265 передбачено, що вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в РРО та модемів для передачі даних, а також у ПРРО встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, згідно з технологією, розробленою Національним банком України, або з використанням кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, кваліфікованої електронної позначки часу з дотриманням вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» та/або інших дозволених в Україні засобів захисту інформації, передбачених законодавством.
У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону № 265).
Яке майно фізичної особи-підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
Довідка про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску: як отримати
Довідка про відсутність заборгованості формується за відсутності у платника податкового боргу та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску.
Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».
Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.
Заява подається платником (на його вибір):
- у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу,
- в електронній формі - на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа.
Заява повинна містити, серед іншого:
- обов’язкове посилання на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів,
- найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано.
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви.
Довідку у паперовій формі платник отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.
Щодо належного визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у постійних представництв нерезидентів
Законом №1117 внесено зміни до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, відповідно до яких нерезиденти (іноземні компанії, організації), які здійснюють господарську діяльність на території України та/або які належно акредитували (зареєстрували, легалізували) на території України відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, і станом на 01.01.2021 р. не перебувають на обліку в контролюючих органах, зобов'язані протягом трьох місяців подати до контролюючих органів документи для взяття їх на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.
Водночас Законом України від 14 липня 2020 року №786 з 01.01.2021 р. постійні представництва нерезидентів виключені з кола платників податку на прибуток.
Так, абзац перший п. 133.3 ст. 133 Кодексу, згідно з яким постійні представництва до 2021 року ставали на облік у контролюючому органі, з 01.01.2021 р. викладено у новій редакції, відповідно до якої нерезидент стає на облік у контролюючому органі за місцезнаходженням свого постійного представництва до початку своєї господарської діяльності через таке представництво.
Отже, починаючи з 2021 року взяттю на облік у контролюючих органах підлягають всі постійні представництва, які акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, без реєстрації постійних представництв платниками податку на прибуток та за загальними правилами постановки на облік відокремлених підрозділів. Ті постійні представництва нерезидентів, які не акредитовані (зареєстровані, легалізовані) на території України як відокремлені підрозділи, взяттю на облік не підлягають.
Також п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу доповнено новим абзацом, згідно з яким постійні представництва нерезидентів, які були зареєстровані платниками податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) у періодах до 01.01.2021 р., залишаються платниками таких податків відповідно до вимог Кодексу до реєстрації як платники податків (у тому числі податку на прибуток підприємств) відповідних нерезидентів.
Законом №1117 до 31.12.2020 р. включно передбачено визначення як платників податку на прибуток підприємств у пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу постійних представництв нерезидентів, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, а не самих нерезидентів.
З урахуванням зазначеного постійні представництва нерезидентів перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів.
Нерезиденти, постійні представництва яких перебувають на обліку як платники податку на прибуток підприємств, зобов'язані протягом трьох місяців (з 01.01.2021 р. до 31.03.2021 р.) подати до контролюючих органів документи для взяття таких нерезидентів на облік як платників цього податку у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу.
Після взяття на облік іноземної компанії як платника податку на прибуток її постійне представництво знімається з обліку як платник податку на прибуток і залежно від того, чи акредитоване таке постійне представництво як відокремлений підрозділ на території України, має як платник інших видів податків:
продовжувати перебувати на обліку в контролюючих органах, — у разі коли йдеться про акредитований відокремлений підрозділ нерезидента, що має код ЄДРПОУ;
бути знятим з обліку в контролюючих органах (за заявою, в установленому порядку), — у разі коли постійне представництво не акредитоване як відокремлений підрозділ нерезидента і обліковується за 9-значним реєстраційним (обліковим) номером платника податків, який присвоюється контролюючими органами.
При цьому відповідно до п. 60 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу перевірки щодо нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які здійснюють господарську діяльність на території України та які повинні були стати на облік у порядку, встановленому п. 64.5 ст. 64 Кодексу, та якими не були виконані вищезазначені вимоги, та щодо їх відокремлених підрозділів, у тому числі постійних представництв, що перебувають на обліку, можуть бути призначені з 01.07.2021 р. (до внесених Законом №1117 змін передбачалося, що можуть бути призначені з 01.01.2021 р.).
Водночас Законом №1117 внесено зміни до п. 141.4 ст. 141 Кодексу, відповідно до яких до 31.12.2020 р. включно обов'язок утримувати податок на прибуток підприємств при виплаті доходів нерезидентам зберігається за постійними представництвами нерезидентів, які здійснюють відповідні виплати.
Таким чином, обов'язок визначати податкові зобов'язання, подавати податкову звітність з податку на прибуток підприємств, утримувати податок з доходів із джерелом їх походження з України зберігається за постійними представництвами нерезидентів до реєстрації як платників цього податку відповідних нерезидентів.
Законом №1117 до 31.12.2020 р. включно продовжено застосування визначення терміна «постійне представництво» у пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, яке застосовувалося до 23.05.2020 р. (до внесення змін Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»).
Тобто у 2020 році відповідно до пп. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійним представництвом є постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.
З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (у межах одного проєкту або проєкту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження: діяти від імені виключно такого нерезидента (проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків; та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, зі складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.
Постійним представництвом не є використання будівель або споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації; зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством; утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента; направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу; утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
Законом №1117 до 31.12.2020 р. включно продовжено порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств постійних представництв нерезидентів, встановлений у пп. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, який діяв до 23.05.2020 р. та полягає в такому.
Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.
У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.
У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.
Таким чином, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період — 2020 рік у постійних представництв нерезидентів може визначатись одним з трьох способів:
- в загальному порядку, встановленому для платників — резидентів відповідно до розділу III Кодексу;
- на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого з контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу;
- як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу.
Враховуючи викладене вище, платники податку на прибуток підприємств — постійні представництва нерезидентів, у яких об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств за звітний період — 2020 рік визначатиметься на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності або шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7, можуть використовувати форми відповідних розрахунків, які були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2016 р. №544.
При цьому постійні представництва нерезидентів не зобов'язані у зв'язку із набуттям чинності Законом №1117 подавати уточнюючі декларації (розрахунки) за звітні періоди — півріччя та/або три квартали 2020 року, у разі якщо податкова звітність за такі періоди складена відповідно до редакції Кодексу, що діяла на момент такого складання.
Крім цього, Законом №1117 передбачається відтермінування (на один рік) змін до пп. 133.1.5 п. 133.1 ст. 133 Кодексу, які починають діяти з 01.01.2022 р., щодо визначення платниками податку на прибуток підприємств юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує
За забруднення довкілля запорізькі підприємства сплатили 1,4 мільйона гривень
У січні поточного року запорізькі підприємства, установи і підприємці сплатили до бюджетів усіх рівнів 1 мільйон 413 тисяч гривень екологічного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету надійшло 706 тисяч гривень, до спецфондів місцевих скарбниць – 707 тисяч.
Так, платники м. Запоріжжя спрямували 836 тисяч гривень екологічного податку, бердянські і приморські – 152 тисячі, мелітопольські та веселівські – 125 тисяч, пологівські, більмацькі та розівські – 53 тисячі, токмацькі та чернігівські – 51 тисячу гривень.
Всього у регіоні екологічний податок за викиди забруднюючих речовин у довкілля сплачують 3441 суб'єкт господарювання.
Нагадаємо, відповідно до Бюджетного кодексу України 45 відсотків "екоподатку" зараховується до загального фонду державного бюджету України, 55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів.
Граничний термін подання податкових декларацій за перший квартал 2021 року – 11 травня, а останній день сплати екологічного податку за перший квартал – 20 травня.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Ефективне запровадження новацій потребує додаткових знань: тренінг для запорізьких податківців
З початку року в Україні запроваджений єдиний рахунок для сплати податків, зборів, єдиного внеску та інших платежів. За цей час скористатися ним виявили бажання 1609 платників, з яких 136 – представники Запорізької області.
В майбутньому кількість підприємців, які оберуть саме єдиний рахунок для сплати грошових зобов'язань, зросте. Тож, податківці мають бути готовими до змін.
Так, днями під керівництвом заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Віталія Синякова відбувся семінар-тренінг для працівників податкової служби регіону. На занятті фахівці вивчали алгоритм функціонування єдиного рахунка та взаємодію із органами казначейської служби під час зарахування платежів до бюджетів і фондів.
Увагу співробітників було акцентовано на механізмі перерахування коштів з єдиного рахунка, який передбачає генерування в електронному вигляді чіткого переліку інформації. Це, зокрема, уточнення платником належності платежу або напряму перерахування коштів, контрольні ренкінги (інформація для визначення сум та черговості сплати з єдиного рахунку), реєстр платежів з єдиного рахунку тощо.
Нагадаємо, єдиний рахунок можуть використовувати підприємці і компанії для сплати більшості податків та єдиного внеску, окрім перерахування зобов'язань або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку державними та комунальними підприємствами та їх об'єднаннями.
Тож, завдяки комплексному запровадженню новації запоріжці зможуть оцінити зручність та переваги використання комфортного способу сплати податків.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Що хвилює запорізький бізнес: онлайн-зустріч з підприємцями та органами влади
У Запоріжжі в режимі zoom-конференції пройшло перше засідання міської координаційної ради з питань розвитку підприємництва у новому складі. До обговорення питань, які турбують запорізький бізнес, долучилися представники міської ради, податківці, громадські активісти та підприємці.
Серед основних тем розглядалися особливості впровадження Закону про функціонування української мови як державної та сплата податку на нерухоме майно у 2021 році. Зокрема, заступник начальника податкової служби області Олена Щедровська повідомила про позитивну динаміку надходжень податку на нерухомість. Так, у 2020 році до місцевого бюджету міста Запоріжжя надійшло 47,3 мільйона гривень податку, порівняно з рівнем 2019 року додатково бюджет отримав 13,6 мільйона. При цьому, юридичні особи сплатили 30,7 мільйона, фізичні особи підприємці – 16,6 мільйона гривень.
Також фахівці Головного управління ДПС у Запорізькій області наголосили на важливості всебічного інформування з питань практичного застосування податкового законодавства та запросили підприємців до предметного спілкування на офіційній сторінці податкової служби у фейсбуці.
До бюджетів запорізьких громад сплачено 648 мільйонів гривень ПДФО
У січні до місцевих бюджетів регіону надійшло 648 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Рівень аналогічного періоду 2020 року перевищено на 194 мільйони або на 43 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Більшу половину надходжень ПДФО забезпечили компанії і підприємці м. Запоріжжя – 360 мільйонів, з доходів енергодарських, кам’янсько-дніпровських та великобілозерських платників скарбниці отримали 100 мільйонів, мелітопольських та веселівських – 47 мільйонів, бердянських і приморських – 32,8 мільйона, василівських і михайлівських – 29,6 мільйона, пологівських, більмацьких та розівських – 20,5 мільйона тощо.
Усього на даний час в регіоні нараховується 84 тисячі платників ПДФО.
Відповідно до бюджетного розподілу 75 відсотків податку зараховується до місцевих скарбниць, 25 відсотків – до державного бюджету.
Нагадаємо, 26 лютого – останній день сплати податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за січень, а також ПДФО із загальної суми процентів, нарахованих у січні на поточний або депозитний банківський рахунок чи вклади членів кредитної спілки.
Наповнення запорізьких місцевих бюджетів:
податківці презентували план взаємодії з територіальними громадами
У Запоріжжі під керівництвом голови обласної державної адміністрації Олександра Старуха відбувся День територіальних громад. Участь у заході взяли начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, очільники територіальних громад регіону, структурних підрозділів облдержадміністрації, податкової служби області.
Доповідаючи про результати наповнення місцевих бюджетів, Роман Афонов наголосив, що регіон має позитивну динаміку зростання податкових надходжень. В той же час збільшенню доходів скарбниць сприятиме ефективна співпраця з об'єднаними територіальними громадами, які зацікавлені у стабільному отриманні фінансових ресурсів.
Презентуючи план взаємодії з ОТГ, керівник податкової служби області повідомив, що він передбачає п'ять ключових напрямів, серед яких – проведення інвентаризації земельних ділянок, об'єктів нерухомості, актуалізація Державного реєстру речових прав, легалізація найманої праці, робота над обліком об'єктів торгівлі з урахуванням наявності РРО та ліцензій на право реалізації алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, а також декларування доходів громадянами, які надають послуги з обробітку, збору врожаю тощо, в тому числі, на власній техніці.
Детально про вектори спільної діяльності розповіла заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.
Також на засіданні розглянули питання формування бюджетів територіальних громад, зокрема, стан надходжень до обласного і місцевих бюджетів податку на доходи фізичних осіб, плати за землю і єдиного податку. Учасники підкреслили необхідність своєчасного прийняття місцевими радами рішень про встановлення ставок податків і зборів на територіях, а також визначили першочергові заходи з детінізації економіки регіону.
Крім того, представники обласної влади і громад обговорили актуальні можливості залучення фінансування грантових організацій для реалізації інфраструктури проєктів громад, використання освітньої та інших субвенції та тему пасажирських перевезень залізничним транспортом в приміському сполученні.
Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/.
Запорізькі ФОПи і аграрії сплатили 149 мільйонів гривень єдиного податку
У січні поточного року до місцевих бюджетів регіону надійшло 149 мільйонів гривень єдиного податку, що дорівнює показнику січня минулого року. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, фізичні особи-підприємці спрощеної системи оподаткування сплатили 88,5 мільйона гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 14 мільйонів гривень, сільськогосподарські товаровиробники – 46,5 мільйона.
Так, представники малого і середнього підприємництва спрямували до міської скарбниці м. Запоріжжя 61,6 мільйона гривень єдиного податку, мелітопольські та веселівські платники забезпечили – 16,6 мільйона, бердянські і приморські – 14 мільйонів, оріхівські та гуляйпільські – 9,8 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 9,7 мільйона, василівські та михайлівські – 7,5 мільйона, токмацькі та чернігівські – 7,4 мільйона тощо.
Усього в регіоні станом на початок лютого спрощену систему оподаткування використовують 51506 суб'єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб, 8753 СГД-юридичні особи та 2062 агровиробники.
Нагадаємо, з 1 січня ставки єдиного податку складають: для платників І групи – 227 гривень на місяць, ІІ групи – 1200 гривень, ІІІ групи – 5 відсотків від доходу або 3 відсотки від доходу для платників ПДВ. Для сільгоспвиробників ставка податку залежить від категорії земель (або водного фонду) та їх розташування (рілля, сіножаті і пасовища, багаторічні насадження, сільгоспугіддя, що перебувають в умовах закритого ґрунту тощо). Їх розмір розраховується у відсотках від бази оподаткування, тобто, від нормативно-грошової оцінки одного гектара сільгоспугідь (ріллі) з урахуванням коефіцієнта індексації.
Оподаткування запорізької нерухомості додало місцевим громадам 25 мільйонів гривень
За перший місяць року до місцевих бюджетів регіону надійшло 24 мільйони 878 тисяч гривень податку на нерухоме майно. Порівняно з аналогічним періодом минулого року запоріжці збільшили відрахування на 6 мільйонів 273 тисячі або на 34 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Так, від підприємств, установ і організацій бюджети отримали 23,4 мільйона, від фізичних осіб – 1,5 мільйона.
Найбільші суми сплатили власники нерухомості м. Запоріжжя – 10,7 мільйона. Платники Запорізького району спрямували до скарбниці 1,2 мільйона, мелітопольські і веселівські – майже 3 мільйони, якимівські та приазовські – 2,6 мільйона, бердянські та приморські – 2,1 мільйона, василівські та михайлівські – 1,1 мільйона, вільнянські та новомиколаївські – більше 1 мільйона тощо.
Усього в області нараховується 39 187 платників податку на нерухомість, серед яких 4 398 – це юридичні особи, 34 789 – фізичні особи.
Нагадаємо, ставки податку на нерухоме майно встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад та об'єднаних територіальних громад. Вони не мають перевищувати 1,5 відсотка від мінімальної зарплати за квадратний метр. Фізичні особи сплачують податок тільки за ту площу, яка перевищує пільгову.
Додатково за ставкою 25000 гривень оподатковуються об'єкти житлової нерухомості, площа яких перевищує 300 квадратних метрів для квартир і 500 квадратних метрів для житлових будинків за кожен об'єкт або його частки.
Півтори тисячі запоріжців вже відзвітували про минулорічні доходи, серед них п'ятнадцять – з мільйонними статками
З початку проведення кампанії декларування до податкової служби регіону надійшло 1542 декларації про доходи громадян за 2020 рік. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, 1316 мешканців відзвітували про отримані прибутки, з яких необхідно сплатити податки, 226 громадян скористались правом на отримання податкової знижки.
Загалом запоріжці задекларували майже 165 мільйонів гривень, що на 46 мільйонів більше, ніж за аналогічний період минулого року. У результаті до бюджетів надійде 10,7 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 1,6 мільйона гривень військового збору.
Найбільшу кількість декларацій подали представники сільського господарства – 579 із сумою 5,6 мільйона гривень. Здебільшого, це громадяни, які отримували доходи від продажу власновирощеної сільгосппродукції на своїх ділянках або від надання послуг з обробітку землі.
На другому місці – 288 спадкоємців, які минулого року оформили успадковане майно загальною вартістю 57,6 мільйона. На третьому місці – 180 запоріжців, які торік заробили 20,3 мільйона гривень на здаванні нерухомості в оренду.
Також серед декларантів – 15 мільйонерів, які відзвітували про 72 мільйони гривень, з яких до скарбниць буде сплачено 1,5 мільйона гривень.
Нагадаємо, громадяни, які зобов'язані задекларувати доходи за 2020 рік, повинні це зробити до 30 квітня. Термін подання документів на отримання податкової знижки завершується 31 грудня.
Декларування у деталях – на сайті податкової служби регіону за лінком:
https://zp.tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2021/informatsiyni-povidomlennya.
Ще п'ять тисяч запоріжців отримали доступ до онлайн-сервісів податкової служби
За перші два місяці року фахівці податкової служби видали запорізьким платникам податків 10834 кваліфіковані сертифікати відкритих ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у січні-лютому клієнтами регіональних підрозділів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС стали п'ять тисяч представників бізнесу і мешканців області.
Керівник податкової служби регіону зазначив, що маючи електронні ключі кожен користувач ІТ-послуг отримує десятки сервісів дистанційної взаємодії з ДПС, зокрема, надсилання листів і запитів, ведення і подання звітності, реєстрація і користування програмними РРО та багато іншого. Більшість послуг зосереджені в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.
Нагадаємо, платники можуть самостійно формувати нові сертифікати. Для цього необхідно завантажити програму з сайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС або пройти процедуру в онлайн-режимі: http://acskidd.gov.ua/manage-certificates.
Цей сервіс доступний для користувачі, які мають:
– чинні сертифікати (приміром, до закінчення строку чинності яких залишилося декілька днів);
– незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
– особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
На соціальні видатки запоріжці спрямували 1,6 мільярда гривень
У січні-лютому від запорізьких платників податків надійшло 1 мільярд 605 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Це на 209 мільйонів 500 тисяч гривень або на 15 відсотків більше, ніж було сплачено за аналогічний період минулого року.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, у лютому до пенсійного і соціального фондів направлено 822 мільйони, що на 123 мільйони або на 17,6 відсотка перевищило показник лютого 2020 року.
Усього у м. Запоріжжя та області станом на початок лютого зареєстровано 174 473 платника єдиного внеску, серед яких 51393 – це суб'єкти господарської діяльності-юридичні особи, 123080 – фізичні особи.
Нагадаємо, 22 березня – останній день сплати єдиного внеску за найманих працівників за лютий. Реквізити та символи рахунків для зарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по Запорізькій області розміщені на сайті податкової служби регіону за посиланням: https://zp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Також наголошуємо, що для отримання довідки про відсутність податкового боргу, зокрема, недоїмки з єдиного внеску, необхідно подати заяву за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733 (наказ Міністерства фінансів України від 03.09.18 №733). Її можна направити у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу, а також в онлайн-режимі – через приватну частину Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/login).
Запорізьке підприємство за оренду землі недоплатило державі 9 мільйонів
Працівники податкової служби регіону разом зі співробітниками фіскальної служби області виявили компанію, яка занизила суму орендної плати за земельну ділянку та спричинила значні збитки державі.
Податківці встановили, що службові особи підприємства в порушення діючого законодавства України та ігноруючи рішення Господарського суду, яким встановлена нова нормативна грошова оцінка земельної ділянки, застосували занижений коефіцієнт розміру орендної плати та не сплатили орендну плату за земельну ділянку понад 9 мільйонів гривень.
За матеріалами аналітичного дослідження управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, Головного управління ДПС у Запорізькій області, до єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ч.3 ст.212 КК України.
Досудове розслідування кримінального правопорушення здійснюється слідчим управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області.
