Пологівські, більмацькі та розівські платники погасили 1,6 мільйона гривень податкового боргу

Дата: 29.09.2021 15:00

Кількість переглядів: 337

У січні-серпні 2021 року від погашення податкового боргу пологівських, більмацьких та розівських платників до бюджетів надійшло 1,6 мільйона гривень, у тому числі, до державної скарбниці – 500 тисяч, до місцевих-1,2 тисячі. Про це повідомила завідувачка Пологівського сектору

по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Відясова.

Для скорочення податкового боргу податківці вжили ряд заходів. Так, до суду направлено 23 позови щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок готівкових або безготівкових коштів на суму 1,8 мільйона гривень, а також 1 позов щодо продажу заставного майна боржника вартістю 1,5 мільйона гривень.

Станом на 01.09.2021 загальна сума недоїмки складає  11,9 мільйона гривень.

Нагадуємо, інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті Державної податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki-reestri-perelik/pereliki-/296361.html

Крім того, перевірити наявність заборгованості можна онлайн- в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua

Роз’яснення законодавства

Щодо проведення контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області інформує. Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.

Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.

Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.

Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.

Застосування максимальної величини при обчисленні єдиного внеску у разі нарахування найманому працівнику в звітному місяці доходів, сукупний розмір яких перевищує 15 розмірів мінімальної заробітної плати

Пологівська ДПІ повідомляє. Відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.

Частиною першою ст. 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ є:

для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування ЄВ здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464 (частина третя ст. 7 Закону № 2464).

Максимальна величина бази нарахування ЄВ – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується ЄВ (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Базовим звітним періодом є календарний місяць (абзац п’ятий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 2 п. 2 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, застосування максимальної величини при нарахуванні ЄВ на суми допомоги з тимчасової непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Таким чином, ЄВ за базовий період (календарний місяць) нараховується на суму сукупного доходу найманого працівника (заробітна плата, винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплата допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами) незалежно від виду виплат. Якщо сума сукупного доходу за базовий звітний місяць перевищує максимальну величину бази нарахування ЄВ, то ЄВ нараховується в межах граничної величини бази нарахування ЄВ.

При цьому застосування максимальної величини при нарахуванні ЄВ на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, оплати щорічної відпустки, період яких більше одного місяця, здійснюється окремо за кожний місяць.

Щодо застосування РРО та/або ПРРО фізичними особами - підприємцями – єдинниками, які здійснюють надання платних послуг у сфері охорони здоров’я

Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та програмні РРО (далі – ПРРО) не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Згідно з п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, відповідно до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» (у редакції Закону № 1017-ІХ) з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють, зокрема, реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами та доповненнями, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

Про несправність РРО та/або ПРРО платник податку повідомляє контролюючий орган протягом двох робочих днів

Пологівська ДПІ повідомляє, що у разі виявлення несправностей реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), а також пошкодження засобів контролю, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами телекомунікацій в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому такий суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.

У разі виявлення несправностей програмного РРО (далі – ПРРО) або його викрадення чи компрометації особистого ключа суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом дня, в якому виявлено несправність, засобами телекомунікацій направити до контролюючого органу, виробника ПРРО та/або центру сервісного обслуговування (за наявності) Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО.

Нормами Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено відповідальності до суб’єкта господарювання у разі не повідомлення контролюючого органу про виявлення несправностей РРО та/або ПРРО, а також пошкодження засобів контролю.

При цьому, за не проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.

Чи подається декларація за майно, отримане у спадок з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Пологівська ДПІ повідомляє, що одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ, належних їй активів:

розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ,

та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01.01.2021р. (п. 1 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб, в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, а саме:

- за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. 174.2.1 «а») ст. 172 ПКУ).

Об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини                     (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці/обдаровані, які отримали спадщину/дарунок (п. 174.3 ст. 174 ПКУ).

Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.

Отже, у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.

Звертаємо увагу, що ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Алгоритм нарахування податкової знижки за навчання

Пологівська ДПІ нагадує, що розрахунок податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, здійснюється  наступним чином:

- визначається база оподаткування. Для цього річна сума нарахованої заробітної плати зменшується на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності. Інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

- на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

-розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника податку, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.

З більш детальним роз’ясненням цього питання можна ознайомитися у категорії 103.06.03 Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу Державної податкової служби України.

Заробітчани мають право на добровільну сплату єдиного внеску

Пологівська ДПІ нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є роботодавці: юридичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП) сплачують ЄВ за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄВ на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином дохід, отриманий ФО за межами України, не є базою нарахування ЄВ. Але громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄВ, у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Про наявність податкового боргу можна дізнатися за допомогою Електронного кабінету

Пологівська ДПІ інформує, що фізична особа – громадянин, яка не є суб’єктом господарювання, може отримати інформацію про наявність або відсутність податкового боргу, скориставшись Електронним кабінетом. У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані інтегрованої картки платника). Суми заборгованості перед бюджетом буде позначено червоним кольором.

Водночас у разі виникнення у платника податків податкового боргу, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається, а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Слід зазначити, що фізичні особи – громадяни мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу:

- за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо нарахованої суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

- за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо нарахованої суми транспортного податку;

- за місцем знаходження земельної ділянки для проведення звірки даних щодо нарахованої суми плати за землю.

Також нагадаємо, що вхід Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

База для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Визначення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

1. Для об’єктів декларування, визначених пунктом "а" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування":

- базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

2. Для об’єктів декларування, визначених пунктами "б"-"е" розділу "Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування", база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

2. Підприємцям на загальній системі: чи вести облік доходів та витрат?

Фізичні особи - підприємці зобов'язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями, затверджена наказом МФУ від 13.05.2021 № 261 "Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення".

Починаючи з 16.07.2021 фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік доходів і витрат за Типовою формою, затвердженою Порядком № 261, яка не підлягає реєстрації у контролюючому органі.

Пунктом 1 розд. I  Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Облік доходів і витрат ведеться в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету у порядку, встановленому законодавством (п. 2 розд. I Порядку №261).

У разі ведення обліку доходів і витрат у паперовому вигляді самозайнята особа зобов'язана виконувати записи розбірливо чорнилом темного кольору або кульковою ручкою. Внесення виправлень здійснюється шляхом створення нового запису, який засвідчується підписом самозайнятої особи (п. 3 розд. I Порядку № 261).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронному вигляді самозайнята особа зобов'язана вести таку форму у форматі EXCEL, крім випадку ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету (п. 4 розд. I Порядку № 261).

У разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами електронного кабінету самозайнята особа зобов'язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до ПКУ безкоштовно.

У типовій формі, яка ведеться в електронному вигляді, у тому числі засобами електронного кабінету, допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, у якому відображається від'ємне або позитивне значення (п. 5 розд. I Порядку № 261).

За неведення обліку доходів і витрат в паперовому та/або електронному вигляді підприємці на загальній системі оподаткування притягуються до адміністративної відповідальності - попередження або накладення штрафу у розмірі від 3 до 8 НМДГ (ст. 1641 КУАП).

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи  перекладати документи щодо об’єктів, які знаходяться за кордоном?

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (абз. десятий п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).

Українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами законодавчої, виконавчої та судової влади, у міжнародних договорах, у навчальному процесі в навчальних закладах в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029 від 03.07.2012 року.

Основною мовою роботи, діловодства і документації органів державної влади та органів місцевого самоврядування є державна мова  (ст. 11 Закону № 5029).

Отже, оскільки українська мова як державна мова обов’язково застосовується на всій території України при здійсненні повноважень органами виконавчої влади, то декларант, у разі якщо об’єкти декларування знаходяться за межами України, одночасно з поданням Декларації зобов’язаний надати легалізовані в установленому порядку документи, які супроводжуються нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.

Реєстр форм електронних документів на вебпорталі ДПС

Платник податків стає суб'єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (абз. третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному веб-порталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).

Електронні форми документів також розміщено за посиланням:

 https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/elektronni-formi-dokumentiv/

Як здійснюється облік фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків.

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

- громадянами України;

- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Усі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням.

Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі:

- за реєстраційними номерами облікової картки платника податків,

- а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією та/або номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

Зазначена норма визначена п. 70.1 ст. 70 ПКУ та п. 3 розділу IV «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822.

Зміна податкової адреси: чи необхідно повідомити податкову

Платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи – підприємця (п.п.16.1.11 ст. 16 ПКУ).

З метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

У разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків, а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку / взяття на облік такого платника податків (п. 66.3 ст. 66 ПКУ).

Документи вважаються належним чином врученими платнику податків, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПКУ).

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 ПКУ, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до його облікових даних звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата (п. 42.3 ст. 42 ПКУ).

Програмні РРО: що треба знати про порядок реєстрації

Під час реєстрації кожному програмному РРО фіскальним сервером ДПС автоматично формується та присвоюється фіскальний номер (унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій, відповідно до алгоритму його формування).

Фіскальний номер програмного РРО не змінюється у разі його перереєстрації, внесенні змін у дані і зберігається за програмним РРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації програмного РРО складається Заява за ф. № 1-ПРРО (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317), яка в електронній формі подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої програмний РРО реєструється або формується відмова в його реєстрації. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації програмний РРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера із внесенням даних до Реєстру програмних РРО.

Про реєстрацію програмного РРО суб’єкту господарювання направляється інформація у другій квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Порядок застосування програмних РРО регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій,  затвердженим наказом МФУ від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547».

Узагальнюючі податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення

Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2021 № 67 затверджено  «Узагальнюючі податкової консультації щодо деяких питань застосування правил трансфертного ціноутворення», а саме:

- Якими критеріями для визнання осіб пов'язаними повинен користуватись платник податків під час визначення діапазону рентабельності зіставних юридичних осіб - критеріями, визначеними в абзаці четвертому підпункту 39.3.2.9 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 статті 39 Кодексу або критеріями, визначеними у підпункті 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу?

- Перелік інформації, яку повинна містити документація з трансфертного ціноутворення, визначений у підпункті 39.4.6 пункту 39.4 статті 39 Кодексу. Для документації якого періоду слід застосовувати вимоги, запроваджені Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", стосовно обґрунтування у документації економічної доцільності контрольованої операції (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення такої операції) і наявності ділової мети?

- Який порядок застосування штрафних санкцій до платників податків у разі проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов'язань за звітний 2019 рік та подання відповідного уточнюючого розрахунку після 1 жовтня 2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України?

- Які критерії визнання пов'язаних осіб має застосовувати платник податків при визначенні контрольованих операцій у 2020 звітному році, у зв'язку із змінами, запровадженими Законом України від 16 січня 2020 року N 466-IX?

Наказ розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/uzagalnyuyuchi-podatkovi-konsultatsii/75260.html

Використання РРО: зміни до форм розрахункових документів

Міністерством фінансів України наказом від 08.06.2021 № 329 затверджено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Зокрема, передбачено визначення форми та змісту фіскального касового чека за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі.

Фіскальний касовий чек за операцією з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений в паперовій та/або електронній формі РРО або програмним РРО при проведенні операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі. Форма N ФКЧ-5 чека з торгівлі валютними цінностями наведена в додатку 7 до Положення.

Крім цього, викладено у новій редакції форми фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів.

Зазначені вимоги поширюються на усі розрахункові документи, що створюються  РРО/програмними РРО, крім розрахункових проїзних та перевізних документів на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті, квитків на міські та приміські автомобільні маршрути, міський електротранспорт, білетів державних лотерей, квитанцій на послуги поштового зв'язку.

Платникам ПДВ: внесення готівки до статутного фонду, чи є оподаткування?

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Не є об’єктом оподаткування, зокрема, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах (п.п. 196.1.1 ст.196 ПКУ).

Отже, операція з внесення грошових коштів до статутного фонду підприємства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ, за умови, що такі кошти підтверджені відповідними статутними та розрахунковими документами.

ГУ ДПС у Запорізькій області

За літо від приймання туристів запорізькі скарбниці збагатилися на три мільйони

За три місяці літа до місцевих бюджетів регіону надійшло 3 мільйони 151 тисяча гривень туристичного збору, що на 956 тисяч гривень більше, ніж торік.

Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, всього з  початку року від приймання відпочивальників скарбниці отримали 4 мільйони 327 тисяч гривень. Це перевищило минулорічний показник на 1 мільйон гривень або на 33 відсотки.

Із загальних надходжень 1 мільйон 870 тисяч гривень сплатили суб'єкти господарювання-юридичні особи, фізичні особи спрямували 2 мільйони 457 тисяч гривень.

Найбільші суми перераховані до міського бюджету Запоріжжя – 1 мільйон 665 тисяч гривень, якимівські та приазовські платники направили до скарбниць громад 1 мільйон 601 тисячу, бердянські і приморські – 1 мільйон гривень тощо.

Всього станом на початок вересня нараховується сімсот платників туристичного збору, серед яких 163 юридичні та 537 фізичних осіб.

Нагадаємо, органи місцевого самоврядування відповідними рішеннями встановлюють ставки збору. Водночас розмір платежу за одну добу розміщення однієї особи не може перевищувати 0,5 відсотка від мінімальної заробітної плати для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в'їзного туризму. Базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання.

Запорізькому бізнесу презентували інвестиційне меню

У Запорізькій облдержадміністрації під головуванням очільника ОДА Олександра Старуха відбулося засідання обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва.

У заході взяли участь керівники органів обласної і міської влади, Регіонального відділення Фонду державного майна України, Головного управління Держгеокадастру у Запорізький області, представники бізнесу та громадськості. Позицію податкової служби регіону представляла заступниця начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська.

Представники Фонду держмайна презентували присутнім інвестиційне меню Запорізької області, зокрема, онлайн-каталог об'єктів малої приватизації та докладно розповіли про процедуру участі в приватизаційних аукціонах. Було наголошено, що запропоновані новації сприятимуть розвитку ділової активності запорізької бізнес-спільноти.

Також на засіданні учасники обговорили проблемні питання надання послуг Держгеокадастром.

За спеціальне використання води запорізькі підприємства сплатили 184 мільйони гривень

З початку року до бюджетів усіх рівнів надійшло 184 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, відповідно до бюджетного розподілу 101 мільйон гривень перераховано до державного бюджету та майже 83 мільйони гривень – до місцевих скарбниць.

Так, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські водокористувачі спрямували майже 84 мільйони гривень рентної плати, підприємства м. Запоріжжя – 76 мільйонів 365 тисяч, якимівські та приазовські – 1,3 мільйона, токмацькі та чернігівські – 1,2 мільйона, мелітопольські та веселівські – 1 мільйон гривень тощо.

Всього у регіоні 477 суб'єктів є платниками рентної плати за спеціальне використання води. Зокрема, серед них:

– первинні водокористувачі-суб'єкти господарювання-юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи-підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

– суб'єкти господарювання-юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізособи-підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Зарплатні борги перед запоріжцями скорочено майже на 106 мільйонів гривень Використання запорізьких надр додало бюджетам майже 1,2 мільярда гривень

За вісім місяців до бюджетів усіх рівнів надійшло 1 мільярд 186 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. Це на 920 мільйонів гривень більше, ніж роком раніше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Із загальних надходжень до державного бюджету перераховано 829 мільйонів 600 тисяч гривень, до місцевих скарбниць – 356 мільйонів 600 тисяч гривень.

Найбільші суми рентної плати спрямували василівські та михайлівські добувні підприємства – 1 мільярд 136 мільйонів гривень, суб'єкти господарювання обласного центру забезпечили 20,3 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 7,3 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 5,9 мільйона, бердянські та приморські – понад 4 мільйони, вільнянські та новомиколаївські – 3 мільйони, мелітопольські та веселівські – 2,3 мільйона гривень, Запорізького району – 4,3 мільйона тощо.

Всього в регіоні 567 компаній здійснюють видобуток корисних копалин, використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції та іншого.

Нагадуємо, 30 вересня – останній день сплати рентних платежів за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за серпень.

Використання запорізьких надр додало бюджетам майже 1,2 мільярда гривень

За вісім місяців до бюджетів усіх рівнів надійшло 1 мільярд 186 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами. Це на 920 мільйонів гривень більше, ніж роком раніше. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Із загальних надходжень до державного бюджету перераховано 829 мільйонів 600 тисяч гривень, до місцевих скарбниць – 356 мільйонів 600 тисяч гривень.

Найбільші суми рентної плати спрямували василівські та михайлівські добувні підприємства – 1 мільярд 136 мільйонів гривень, суб'єкти господарювання обласного центру забезпечили 20,3 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 7,3 мільйона, пологівські, більмацькі та розівські – 5,9 мільйона, бердянські та приморські – понад 4 мільйони, вільнянські та новомиколаївські – 3 мільйони, мелітопольські та веселівські – 2,3 мільйона гривень, Запорізького району – 4,3 мільйона тощо.

Всього в регіоні 567 компаній здійснюють видобуток корисних копалин, використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції та іншого.

Нагадуємо, 30 вересня – останній день сплати рентних платежів за користування надрами при видобуванні вуглеводної сировини за серпень.

« повернутися