Пологівське управління ГУ ДФС у Запорізькій області інформує !
Пологівські, більмацькі та розівські платники спрямували до держбюджету понад 260 мільйонів гривень
У січні-вересні пологівські, більмацькі та розівські платники податків спрямували до державної скарбниці 264 мільйона 416 тисяч гривень, це на 24 мільйона 403 тисячі або на 10 відсотків перевищило рівень надходжень минулого року. Лише у вересні поточного року державний бюджет поповнено на 33 мільйона гривен. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.
Так, пологівські суб'єкти господарювання перерахували 171,1 мільйона, більмацькі – 70,3 мільйона, розівські – 23 мільйона.
Майже половину доходів держбюджету сформував податок на додану вартість – 127 мільйонів гривень. Надходження перевищили рівень відповідного періоду минулого року на 2,4 мільйона.
Підприємства, установи і підприємці перерахували до державної скарбниці 91,7 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, що на 16 мільйонів або на 20 відсотків більше, ніж надійшло у січні-вересні минулого року.
Крім того, до бюджету надійшло 22,4 мільйона гривень військового збору, 17 мільйонів гривень податку на прибуток, 4 мільйона гривень рентних платежів, 1,5 мільйона гривень екологічного податку тощо.
Пологівські, більмацькі та розівські платники направили до бюджетів 2,4 мільйона гривень екологічного податку
У січні-вересні пологівські, більмацькі та розівські підприємства сплатили 2,4 мільйона гривень екологічного податку. Як зазначила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад, у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року надходження зросли на 407 тисяч або на 20 відсотків.
Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 1,5 мільйона, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 897 тисяч.
З початку року більшу частину надходжень забезпечили пологівські платники – 2 мільйона, більмацькі суб'єкти господарювання перерахували 220 тисяч, розівські платники – 217 тисяч.
Усього на обліку в Пологівській ДПІ перебувають 309 платників екологічного податку.
Пологівські, більмацькі та розівські підприємства перерахували майже 19 мільйонів гривень податку на прибуток
За дев’ять місяців пологівські, більмацькі та розівські компанії і установи сплатили до бюджетів усіх рівнів 1,8 мільйонів гривень податку на прибуток. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження збільшились на 5,9 мільйонів або на 46 відсотків. Про це повідомила в.о. начальника Пологівського відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Головного управління ДПС у Запорізькій області Оксана Листопад.
Із загальної суми 16,8 мільйонів спрямовано до державного бюджету та 2 мільйона – до місцевих.
Так, пологівські суб’єкти господарювання перерахували з прибутків 17 мільйонів, більмацькі – 1,7 мільйона, розівські – 48 тисяч.
Усього на території обслуговування зареєстровано 140 платників податку на прибуток.
Роз’яснення законодавства
Платникам єдиного внеску про заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату єдиного внеску
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що вимоги стосовно заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).
Так, відповідно до п. п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
? у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);
? у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);
? у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;
? у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
? у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
? у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;
? у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.
Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:
? зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;
? зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);
? під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.
При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.
Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.
РРО та електронний контрольно-касовий аппарат
Пологівська ДПІ повідомляє, що реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу - абз.5 ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95- ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265) .
До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг), тощо.
Електронний контрольно-касовий апарат - РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. Законом № 265 до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники - жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг) - абз.7 ст. 2 Закону №265.
Про право на податкову знижку підприємця, який також є найманою особою
Пологівська ДПІ нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України ((далі – ПКУ).
Згідно із пп. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Враховуючи викладене, право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
Разом з тим суб’єкт господарювання, який отримав дохід виключно від підприємницької діяльності, не має права скористатись податковою знижкою щодо таких доходів.
Активи, які не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Пологівська ДПІ повідомляє. Відповідно до п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути:
а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:
ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
порушеннями у сфері валютного законодавства;
порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;
б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – Декларант), стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями (далі – ККУ);
в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;
г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;
ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.
Щодо скасування реєстрації РРО при переході на ПРРО
Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до п. 1 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547) реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли, зокрема, суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО (далі – ПРРО) вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Законодавчо не передбачено обмежень на використання поряд з РРО також і ПРРО. Суб’єкт господарювання може самостійно обрати для використання РРО або ПРРО.
Якщо суб’єкт господарювання приймає рішення замість РРО використовувати ПРРО, то при переході на ПРРО скасовується реєстрація РРО.
Про випадки подання уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації
Пологівська ДПІ звертає увагу, що уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом: за результатами камеральної перевірки при отриманні повідомлення від контролюючого органу (п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);
після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування за умови подання фізичною особою звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення кампанії декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення від контролюючого органу (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).
Відображення криптовалюти у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно «Перехідних положеннь» Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно:
а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;
б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:
не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;
не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;
в) рухоме майно, у тому числі:
транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;
інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);
г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;
е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що на сьогодні криптовалюта не має визначеного правового статусу в Україні, зокрема, відсутня нормативна база для її класифікації та регулювання операцій з нею, то підстав для її відображення декларантом у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації немає.
Переваги в застосуванні ПРРО
Пологівська ДПІ інформує про переваги в застосуванні ПРРО порівняно з класичними РРО:
суб’єкт господарювання за власним вибором та виходячи з власних потреб та фінансових можливостей обирає що йому більше підходить - РРО чи ПРРО;
застосування ПРРО передбачає передачу даних до фіскального сервера без послуг еквайєра, експлуатація ПРРО не потребує сервісного обслуговування центрами сервісного обслуговування;
застосування будь-якого ПРРО не вимагає його сертифікації чи проходження експертиз. Єдина умова – перебування ПРРО в реєстрі ПРРО;
ПРРО може бути встановленим на смартфон, планшет, комп’ютер чи на будь-який інший пристрій, що підтримує операційну систему Windows, Android та має підключення до мережі Інтернет;
реєстрація ПРРО в контролюючому органі здійснюється в режимі онлайн без додаткових документів та лише в електронній формі;
обмін документами між ПРРО та фіскальним сервером здійснюється виключно в електронній формі, що виключає будь-які контакти суб’єкта господарювання з посадовими особами ДПС;
наявність безкоштовного програмного рішення ДПС робить застосування РРО/ПРРО фінансово доступним;
не потребує реєстрації та ведення КОРО.
За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи ФОП, що перебувають на загальній системі оподаткування?
Пологівська ДПІ інформує, що оподаткування доходів, отриманих фізичними особами - підприємцями від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регулюється статтею 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Зокрема, відповідно до п. 177.1 ст. 177 ПКУ доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.
Отже, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
При цьому, відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Порядок нараховування єдиного внеску, якщо найманий працівник відпрацював неповний місяць та звільнився
Пологівська ДПІ інформує, що відповідно частини п’ятої ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями у разі якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.
Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця.
У разі звільнення або прийняття працівника на основне місце роботи протягом місяця, в якому нарахована заробітна плата за відпрацьований час не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, сума єдиного внеску розраховується з фактично нарахованої заробітної плати незалежно від її розміру.
Повідомлення про прийняття на роботу працівника подається до початку його роботи
Фахівці Пологівської ДПІ нагадують роботодавцям, що Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації).
Повідомленням про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації - є відомості, отримані органами ДПС з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.
Повідомлення подається до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску за формою згідно з додатком до Порядку № 413 від 17.06.2015.
Зверніть увагу: Повідомлення подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором!
Повідомити контролюючий орган про нового працівника можливо в один з таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Рекомендуємо подавати Повідомлення засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб.
Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua), платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити». Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, надісланої користувачу Електронного кабінету.
За неподання чи несвоєчасне подання такої звітності передбачено штраф у розмірі мінімальної заробітної плати, яка на сьогодні становить 6 тисяч гривень.
Режим Електронного кабінету розрахований і на громадян
Пологівська ДПІ нагадує, що доступ до Е-кабінету для громадян можливий за умови проходження електронної ідентифікації але без укладення Договору з ДПС. На сьогодні, для громадян, сервіси об’єднано в окремий Е-кабінет, що надає такі можливості:
- доступ до реєстраційних даних та даних про об’єкти оподаткування (рухоме та нерухоме майно, відомості про які надходять до ДПС з відповідних реєстрів інших державних органів);
- доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи (скориставшись сервісом «Автозаповнення Декларації на основі даних ДПС»);
- отримання відомостей про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Крім того, через режим «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі, обравши на вибір одну з платіжних систем.
2. Єдиний рахунок для сплати податків, зборів, інших платежів та єдиного внеску: переваги використання
З 1 січня 2021 року сплачувати податки і збори, інші платежі, єдиний внесок можна через єдиний рахунок.
Єдиний рахунок — це рахунок, який платник податків за власним бажанням може відкрити в Казначействі та використовувати для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ і єдиного внеску.
Сплата податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок дозволяє зменшити:
- затрати часу на формування платіжних доручень,
- кількість формування платіжних доручень,
- кількість помилково сплачених грошових зобов’язань,
- уникнути непорозуміння зі зміною рахунків.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).
Так, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку через Електронний кабінет подається за формою J/F1307001.
На підставі такого повідомлення ДПС не пізніше наступного робочого дня включає такого платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Під час використання єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством.
На підставі інформації про рух коштів на єдиному рахунку ДПС відображає кошти в єдиній картці платника у режимі реального часу, але не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації від Казначейства.
Слід зазначити, що єдиний рахунок не використовується для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу:
- з ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (для їх сплати є спеціальні системи електронного адміністрування),
- частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними підприємствами та їхніми об’єднаннями.
Платникам ПДВ: протягом 12 послідовних місяців відсутнє постачання товарів/послуг, чи анулюється реєстрація?
Реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема:
- якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту (п.п. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ).
Тобто, якщо у платника ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.
Платник податку на прибуток надає послуги за отриманою передоплатою на єдиному податку: які наслідки?
Доходом юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Для платників податку на прибуток об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).
Облік доходів підприємства здійснюється відповідно вимог НП(БО) 15 «Дохід», затвердженого наказом МФУ від 29.11.1999 №290, а витрат - відповідно до НП(БО) 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 № 318.
Одним з основних принципів ведення бухгалтерського обліку та формування фінансової звітності є принцип нарахування, який полягає в тому, що доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів (ст. 4 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Отже, доходи та витрати платника податку на прибуток за відвантажені товари, виконані роботи, надані послуги після переходу на загальну систему оподаткування, щодо яких отримано попередню оплату на спрощеній системі оподаткування, враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Сплата зобов’язань, податкового боргу з податків і зборів та єдиного внеску через єдиний рахунок: що варто знати та які переваги
Починаючи з 01.01.2021 року впроваджено функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий в Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через Електронний кабінет (п. 351.2 ст. 351 ПКУ).
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
Переваги запровадження системи сплати для бізнесу через єдиний рахунок у тому, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки зменшує затрати часу на формування платіжних доручень, зменшує кількість зформованих платіжних доручень, дозволяє уникнути непорозумінь зі зміною рахунків, що дозволить мінімізувати кількість помилкового сплачених грошових зобов’язань.
Важливо знати!
На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/ розміщено Інформаційні листи, які присвячені нововведенням, що запроваджені Законами України.
Такі листи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та практики його застосування та носять інформаційний характер щодо практичного застосування норм податкового законодавства.
При цьому, кожен платник податку у порядку, визначеному ст. 52 і 53 ПКУ, може звернутись до контролюючого органу з наведенням фактичних обставин операції для отримання індивідуальної податкової консультації.
Підприємствам - платникам єдиного податку: вплив курсових різниць на облік
Доходом юридичної особи – платника єдиного податку 3-ї групи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пп. 44.2, 44.3 ст. 44 ПКУ (абз/ четвертий п. 296.1 ст. 296 ПКУ).
Бухгалтерський облік операцій з іноземною валютою ведеться відповідно до вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом МФУ від 10.08.2000 № 193.
Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції в її межах або за всією статтею (відповідно до облікової політики). Для визначення курсових різниць на дату балансу застосовується валютний курс на кінець дня дати балансу. При визначенні курсових різниць на дату здійснення господарської операції застосовується валютний курс на початок дня дати здійснення операції. Підприємство може здійснити перерахунок залишків на кінець дня за монетарними статтями в іноземній валюті, за якими протягом дня здійснювались господарські операції із застосуванням валютного курсу, встановленого на кінець цього дня (абз. перший п. 8 НП(С)БО 21).
Отже, юридична особа – платник єдиного податку визначає курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції згідно з вимогами національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку.
У податковій декларації юридичної особи – платника єдиного податку зазначається лише обсяг доходу, відображення витрат не передбачено.
Тобто, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів такого платника податку. Від’ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.
Єдиний рахунок: якщо потрібен витяг щодо стану розрахунків з бюджетом
ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (п. 8 «Порядку функціонування єдиного рахунка» затвердженого постановою КМУ № 321 від 29.04.2020).
Реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам (п. 17 Порядку № 321).
Після підтвердження Казначейством факту виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка:
- дані такого реєстру стають доступними для перегляду платником через електронний кабінет,
- та є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску (абз. другий п. 17 Порядку № 321).
Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.
Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.
Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.
Слід зазначити, що переваги запровадження системи сплати для бізнесу через єдиний рахунок у тому, що такий спосіб сплати податків і зборів є комфортним, оскільки зменшує затрати часу на формування платіжних доручень, зменшує кількість сформованих платіжних доручень, дозволяє уникнути непорозумінь зі зміною рахунків, що дозволить мінімізувати кількість помилкового сплачених грошових зобов’язань.
Чи застосовується строк давності для нарахування податкового зобов’язання з податку на нерухомість?
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 ст. 266 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10.3 ст. 266 ПКУ).
Контролюючий орган (крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ), має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку (п. 102.1 ст. 102 ПКУ).
Отже, Декларація, яка не була подана суб’єктом господарювання за періоди, в яких виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, враховуючи норми п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ст. 102 ПКУ.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи можливо щодо активів, які розміщенні за кордоном, надати обов’язкові документи наступного дня після подання декларації?
Декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів має право добровільно подати до податкового органу, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).
Перелік об’єктів одноразового (спеціального) добровільного декларування визначено п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ Кодексу.
Разом з тим для об'єктів декларування, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ декларант зобов'язаний документально підтвердити грошову вартість таких об'єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування (п.п. 7.1 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ ПКУ).
Крім того, для об'єктів декларування, визначених п.п. «б» - «е» п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ, декларант зобов'язаний документально підтвердити вартість об'єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об'єктів декларування, у разі якщо такі об'єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України (п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).
Отже, фізична особа, яка має у власності активи, що розміщенні за межами території України, та виявила бажання подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язана додати обов’язкові документи одночасно з поданням одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Оподаткування ПДВ: постачання відходів як вторинної сировини
Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «а» п.п. 185.1 ст. 185 ПКУ).
Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ст. 14 ПКУ).
Отже, операції з постачання відходів як вторинної сировини (за винятком відходів і брухту чорних і кольорових металів) підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою ПДВ 20%.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли є необхідність подавати одноразову декларацію?
Якщо фізична особа має активи, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 1 січня 2021 року, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання одноразової декларації (п. 1 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).
Скористатися «податковою амністією» може виключно особа, яка є повнолітньою та дієздатною, але при цьому з 2005 року не перебуває/перебувала на державній службі і не знаходиться під санкціями (п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).
Адміністративна відповідальність за порушення використання РРО
У разі застосування контролюючим органом до суб’єкта господарювання фінансових санкцій, визначених п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», особи, які здійснюють розрахункові операції і посадові особи такого суб’єкта господарювання притягуються до адміністративної відповідальності, згідно з ст. 1551 КУпАП.
За порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг передбачено відповідальність:
- накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
- і на посадових осіб – від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в залежності від повторності вчинення адміністративного правопорушення.
За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,
– тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до КУпАП підвідомчі суду (судді) (частина перша ст. 38 КУпАП).
Підприємець отримав виручку в іноземній валюті: як визначити дохід?
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п. 164.3 ст. 164 ПКУ).
Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).
Отже, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом НБУ, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Коли не потрібна ліцензія на зберігання пального
Оптова, роздрібна торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії, у разі відсутності ліцензії реалізація забороняється.
Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Ліцензії на зберігання пального отримуються на кожне місце зберігання пального та видаються за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.
Суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Крім того, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.
У разі складання акцизної накладної на суб’єкта господарювання – не платника акцизного податку, за виключенням підприємствам, установам та організацій, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету та підприємств, установ та організацій системи державного резерву, у якого відсутня ліцензія на зберігання пального, у її реєстрації буде відмовлено.
Зазначена норма передбачена ст. 15 Закону України №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Благодійна організація надає допомогу на лікування: чи є оподаткування податком на доходи фізичних осіб?
До розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються та, відповідно, не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб кошти або вартість майна (послуг) за рахунок коштів благодійної організації:
- що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку,
- за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю (п.п. 165.1.19 ст. 165 ПКУ).
Зазначена норма може бути застосована благодійною організацією за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер:
- надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг),
- або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).
Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, патологічного стану), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи в залежності від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
При цьому, ПКУ не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: коли подається уточнююча декларація
Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом:
• за результатами камеральної перевірки при отриманні повідомлення від контролюючого органу (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ);
• додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ);
• після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування за умови подання фізичною особою звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення кампанії декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення від контролюючого органу (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ).
Механізм подання звітності до податкової в презентації
На офіційному вебпорталі ДПС розміщено презентаційні матеріали щодо подання та обробки звітності, зокрема, стосовно обміну електронними документами з податковим органом, формування та надсилання документів звітності в електронному форматі, результатів автоматизованої перевірки.
Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/onlayn-navchannya/podatkova-zvitnist/prezentatsiyni-materiali/497640.html.
ГУ ДПС у Запорізькій області
Автовласники поповнили запорізькі бюджети на чотири мільйони гривень
За дев'ять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільйони 100 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, лише у вересні власники елітних авто поповнили скарбниці на 278 тисяч гривень.
Від підприємств і організацій бюджети громад отримали майже три мільйони гривень, від фізичних осіб – 1,1 мільйона гривень.
Так, до міської скарбниці Запоріжжя спрямовано 2 мільйони 146 тисяч гривень, оріхівські та гуляйпільські платники забезпечили 508 тисяч гривень, бердянські та приморські – 262 тисячі гривень, мелітопольські та веселівські – 255 тисяч гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 192 тисячі гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 192 тисячі гривень тощо.
Всього в регіоні зареєстровано 187 автівок, які оподатковуються транспортним податком, 125 з яких перебувають у власності юридичних осіб, 57 – у фізичних осіб.
Нагадаємо, податок за ставкою 25 тисяч гривень на рік сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Перелік цих транспортних засобів розміщений на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.
Від запорізьких водокористувачів бюджети отримали більше 185 мільйонів гривень
У січні-вересні запорізькі підприємства спрямували до бюджетів усіх рівнів 185 мільйонів 200 тисяч гривень рентної плати за спеціальне водокористування. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету сплачено майже 102 мільйони гривень, до місцевих – понад 83 мільйони гривень.
Найбільші суми направили до скарбниць енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські суб'єкти господарювання – 84 мільйони гривень, м. Запоріжжя - 77 мільйонів гривень, якимівські та приазовські – 1,4 мільйона гривень, токмацькі та чернігівські – 1,2 мільйона гривень, мелітопольські та веселівські – більше мільйона гривень, василівські та михайлівські – 749 тисяч гривень тощо.
Всього станом на початок жовтня в регіоні нараховується 487 компаній, які перераховують до бюджетів рентну плату за спеціальне водокористування.
Нагадаємо, платіж справляється за спеціальне використання поверхневих або підземних вод, за шахтну, кар'єрну та дренажну воду, а також для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва.
За використання надр запорізькі підприємства сплатили до бюджетів 1,2 мільярда гривень
За вісім місяців компанії регіону спрямували до бюджетів усіх рівнів 1 мільярд 187 мільйонів гривень рентної плати за користування надрами, що на 921 мільйон гривень більше, ніж торік.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, із загальних надходжень 830 мільйонів гривень перераховано до державного бюджету, до місцевих скарбниць – 357 мільйонів гривень.
Так, у січні-вересні василівські та михайлівські підприємства сплатили 1 мільярд 136 мільйонів гривень, платники м. Запоріжжя спрямували до скарбниць 20,4 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 7,5 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 6 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 4,2 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 3 мільйони, Запорізького району – 4,3 мільйона тощо.
На даний час у Запорізькій області на обліку перебуває 574 суб'єкти господарювання, які користуються надрами та здійснюють видобуток корисних копалин.
Нагадаємо, відповідно до бюджетного розподілу 70 відсотків рентної плати за користування надрами зараховується до державного бюджету, 30 відсотків – до місцевих бюджетів.
У Запорізькій області триває взаємодія органів влади щодо своєчасної і повної сплати екологічного податку
У Запоріжжі під керівництвом першого заступника голови Запорізької облдержадміністрації Володимира Шустова відбулося засідання робочої групи з питань взаємодії органів державного управління та нагляду (контролю) в частині надходжень екологічного податку.
У заході взяли участь представники облдержадміністрації, статистики, Держпродспоживслужби, податкової служби, Держекоінспекції та Держводагентства.
Як повідомила заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування рентної плати та екологічного податку, адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Наталія Оніщенко, у січні-вересні запорізькі підприємства сплатили до бюджетів усіх рівнів 353 мільйони 600 тисяч гривень екологічного податку, що на 12 відсотків більше, ніж торік. Так, до державного бюджету надійшло майже 215 мільйонів гривень, до місцевих бюджетів – близько 139 мільйонів. Усього в регіоні на обліку перебуває 3433 платники екологічного податку.
Під час заходу було наголошено на необхідності удосконалення методичної бази статистичних спостережень та продовження роботи з суб’єктами господарювання щодо сплати податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях.
Запорізькі компанії сплатили до бюджетів громад 110 мільйонів гривень податку на прибуток
За дев'ять місяців від комунальних підприємств регіону до місцевих бюджетів надійшло 110 мільйонів гривень податку на прибуток, що на 25 мільйонів гривень більше, ніж торік. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Понад 82 мільйони гривень від загальної суми сплатили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя, мелітопольські і веселівські – 11,6 мільйона гривень, бердянські та приморські – 5,4 мільйона гривень, вільнянські та новомиколаївські – 2,4 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 2 мільйона гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 1,4 мільйона гривень, токмацькі і чернігівські – 1,4 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 1,2 мільйона гривень тощо.
У Запорізькій області на даний час провадять діяльність 594 платники податку на прибуток.
Нагадаємо, податок, сплачений підприємствами комунальної форми власності, повністю зараховується до місцевих бюджетів. Крім того, 10 відсотків платежу від компаній приватної форми власності надходять до скарбниць територій. Базова ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.
Підприємці спрямували до бюджетів запорізьких громад понад 1,2 мільярда гривень
У січні-вересні до місцевих скарбниць регіону надійшло 1 мільярд 263 мільйони гривень єдиного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, порівняно з аналогічним періодом запорізькі підприємці збільшили рівень сплати на чверть мільярда гривень або на 25 відсотків.
Так, представники спрощеної системи оподаткування-фізичні особи спрямували до бюджетів 947 мільйонів гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи – 158 мільйонів гривень, сільгоспвиробники – 157 мільйонів гривень.
У Запоріжжі малі та середні підприємці сплатили до міського бюджету 736 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські платники поповнили скарбниці громад на 127 мільйонів гривень, бердянські та приморські – на 93 мільйони гривень, оріхівські та гуляйпільські – на 44,6 мільйона гривень, василівські та михайлівські – на 42,3 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – на 40,6 мільйона гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – на 40 мільйонів гривень тощо.
Всього в Запорізькій області на податковому обліку перебуває 54603 платники єдиного податку-фізичні особи, 8919 юридичних осіб та 2044 агровиробники.
Нагадаємо, ставка єдиного податку для суб'єктів підприємництва першої групи спрощеної системи оподаткування становить до 10 відсотків від прожиткового мінімуму, для другої групи – до 20 відсотків від мінімальної зарплати, для третьої групи – п'ять відсотків від доходу або три відсотки від доходу за умови сплати податку на додану вартість.
