Роз’яснення законодавства

Дата: 18.11.2021 09:24

Кількість переглядів: 425

База нарахування єдиного внеску для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або за вимушений прогул

Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області повідомляє. Відповідно до частини другої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування ЄВ поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Отже, базою нарахування ЄВ для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул, є сума, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Документи, які має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання

Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від                   02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.

Так, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Документи, які має подати фізична особа до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки, щодо суми коштів, сплачених за навчання

Пологівська ДПІ інформує. Відповідно до ст.166 Податкового кодексу України від          02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

До даного переліку включається сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни, зокрема, до п. 166.2 ст. 166 ПКУ.

Так, п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ встановлено, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ у документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2145).

Частиною шостою ст. 79 Закону № 2145 встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Враховуючи викладене, фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання зобов’язана подати до контролюючого органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів, зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення), тощо.

Дії суб’єкта господарювання для здійснення авторизації на ПРРО з операційною системою Android

Пологівська ДПІ інформує. Для авторизації на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) з операційною системою Android необхідно виконувати дії відповідно до інструкції «Програмне забезпечення реєстрації фіскальних чеків «ПРРО Каса» (Android). Керівництво користувача» (далі – Інструкція), яка знаходиться в архіві з завантаженим програмним забезпеченням «Програмний реєстратор розрахункових операцій».

Згідно з Інструкцією при вході в програму необхідно:

ввести пароль секретного ключа до сертифікату кваліфікованого електронного підпису, зареєстрованого в Електронному кабінеті і встановленому на пристрої;

вибрати господарську одиницю (точку продажу). Перелік господарських одиниць і ПРРО відображаються відповідно до вибраного сертифіката згідно налаштуванням для цього сертифікату в Електронному кабінеті;

вибрати номер ПРРО. Оператор не може працювати з вибраним ПРРО, якщо для цього ПРРО відкрито зміну іншим оператором.

Якщо виконується перший вхід до системи і довідник номенклатури не налаштований, то перед тим, як приступити до роботи слід заповнити довідник номенклатури.

Розрахунок бази нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Пологівська ДПІ інформує, що відповідно до підпунктів «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі:

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Для цілей цього підрозділу до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію;

в) рухоме майно, у тому числі:

транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

номінальна вартість прав грошової вимоги;

вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної НБУ станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Нагадуємо, що кампанія триває з 01 вересня 2021 року по 01 вересня 2022 року та передбачає сплату  з одноразового (спеціального)  добровільного декларування в порядку, строки та розміри  встановлені Податковим Кодексом України.

Податковий борг платника податків сягнув 3060 гривень - очікуйте на податкову вимогу!

Пологівська ДПІ повідомляє: якщо загальна сума податкового боргу платника податків перевищила 3060 гривень, то такому платнику податковий орган вручає податкову вимогу та застосовує заходи стягнення податкового боргу. Окрім того, майно боржника передається в податкову заставу.

У випадку, коли податковий борг менше зазначеної суми, то податкова вимога платнику не надсилається, а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються.

Такі зміни передбачені Законом України від 04 грудня 2020 року. № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Нагадаємо, раніше сума податкового боргу, до якої не застосовувалися заходи стягнення, становила 1020 гривень або ж 60 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, наразі даним законом такий мінімальний поріг суми податкового боргу збільшено до 180 н.м.д.г.

Строк давності для стягнення податкового боргу згідно п. 59.1 ст. 59 Податкового Кодексу України, розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу в сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).

На час карантинних обмежень, штрафні санкції та пеня у випадку виникнення боргу до платників не застосовуватимуться, проте після його завершення у боржників виникне фінансова відповідальність. Тому рекомендуємо, з метою уникнення податкової заборгованості, проводити звірку розрахунків з бюджетом через Електронний кабінет платника податків у розділі “Стан розрахунків з бюджетом”.

Легалізація тіньової зайнятості

Пологівська ДПІ нагадує, що проблема легалізації праці залишається актуальною і сьогодні. Як свідчить практика багато роботодавців малого та середнього бізнесу не укладають трудові договори з найманими працівниками з метою мінімізації витрат та отримання максимального прибутку. Виплачуючи заробітну плату неофіційно в «конвертах», роботодавець позбавляє свого працівника на основну та додаткові відпустки, на оплату лікарняного, на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу, на допомогу по безробіттю, на гарантії за колективним договором, на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та на пенсійне забезпечення у майбутньому (втрата громадянами страхового стажу для призначення пенсії).

Погоджуючись на «тіньову» зайнятість, працівники повинні розуміти, що їх очікують ризики, пов’язані з захистом своїх трудових прав та з соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин.

Небезпека «тіньової» зарплати, як і «тіньової» зайнятості, полягає не тільки у тому, що бюджет не дотримує кошти, мінімізуються надходження до Пенсійного фонду, а особливо в тому, що втрачається страховий стаж для призначення пенсії при досягненні пенсійного віку, працівники не матимуть змогу отримати пенсію, яка відповідає рівню їхньої реальної заробітної плати.

Офіційне оформлення трудових відносин з найманими працівниками- обов’язок кожного роботодавця. Легалізація трудових відносин та заробітної плати сприяє забезпеченню гідної праці і економічному зростанню регіону.

Легалізація заробітної плати актуальна з двох причин:

- соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу;

- збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, в т.ч. до Пенсійного фонду України.

Закликаємо роботодавців зробити крок на зустріч суспільству - легалізувати найманих працівників та відмовитись від зарплати в «конвертах». Своєчасно оформляйте найманих робітників, виплачуйте і відображайте в звітності реальну зарплату!

2. За якою формою подається до податкового органу повідомлення про використання єдиного рахунку?

З 01.01.2021 року передбачено функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску (ст. 351  ПКУ).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

ДПС оприлюднено електронну форму такого повідомлення на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів).

Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку за формою J/F1307001 подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Електронний кабінет: інформація про залишок коштів на єдиному рахунку

ДПС засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС веде єдину картку платника, включеного до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

В єдиній картці платника відображаються дані про платника та операції, що проводяться з коштами, які зараховані/перераховані/повернуті (враховані) на єдиний рахунок/з єдиного рахунка;

Інформація про рух коштів на єдиному рахунку доступна платнику в Електронному кабінеті в актуальному стані.

Для отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платник податків, який використовує єдиний рахунок, надсилає до органу ДПС за основним (неосновним) місцем обліку запит за формою «F/J1300204» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Відповідь на запит надсилається платнику податків через Електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період, вибраний платником податків при створені запиту, з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення запиту до органів ДПС.

Крім того, платник має можливість направити запит та отримати витяг, скориставшись засобами ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». При цьому сформований витяг направляється також на електронну пошту платника, з якої було відправлено запит.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано витяг, платник податків може за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.

Єдиний рахунок: повернення помилково сплачених сум грошового зобов’язання

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім’я ДПС у Казначействі.

Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет».

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені платник податків у заяві зазначає:

- суму, дату сплати і реквізити з розрахункового документа, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок,

- поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

Чи може суб’єкт господарювання, включений до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, сплачувати кошти на інші рахунки?

Платники податків добровільно за власним бажанням приймають рішення щодо використання єдиного рахунку.

Єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у Казначействі, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями (ст. 351 ПКУ).

З початком використання єдиного рахунку платник зобов’язаний здійснювати сплату грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім певних випадків (п. 351.3 ст. 351 ПКУ).

Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Державною казначейською службою України для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.

Кошти, які сплачені на інші рахунки, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ (п. 351.3 ст. 351 ПКУ).

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Єдиний рахунок: заповнення реквізиту «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа для зарахування коштів

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку, затвердженого наказом МФУ від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку, мають дотримуватися наступних загальних правил:

кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

     знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

     останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.

     Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

     поле № 1:

     заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

     поле № 2:

     заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

     поле № 3:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

     поле № 4:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

     поле № 5:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

     поле № 6:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

     поле № 7:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

     поле № 8:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

     поле № 9:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

     заповнюється код ознаки платежу*;

     заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

     поле № 10:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

     заповнюється код ознаки платежу*;

     заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

     поле № 11:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

     заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

     поле № 12:

     не заповнюється;

     поле № 13:

     не заповнюється;

     поле № 14:

     заповнюється розділовий знак «;»*;

     заповнюється символьний знак «#»*.

     * У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Єдиний рахунок: як відображаються внесені платником грошові зобов’язання або податковий борг?

Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 ПКУ затверджено постановою КМУ від 29.04.2020 року № 321.

При включенні платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, на підставі поданого Повідомлення про використання/відмову від використання єдиного рахунка, такий платник одразу отримує повідомлення (квитанція № 2) про його включення до такого реєстру із зазначенням реквізитів єдиного рахунку.

Для перерахування сум грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску, ДПС щодня, крім вихідних, святкових та неробочих днів, надсилає Казначейству реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка (п. 26 Порядку № 321).

Пунктом 17 Порядку № 321 передбачено, що реєстр платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка є підставою для перерахування Казначейством платежів зазначеним у ньому отримувачам (п. 17 Порядку № 321).

Після підтвердження Казначейством факту прийняття до виконання записів реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, дані такого реєстру є підставою для відображення органами ДПС в інтегрованій картці платника сум надходжень на бюджетні рахунки для зарахування надходжень та/або на небюджетні рахунки органів ДПС, відкриті в Казначействі для зарахування єдиного внеску.

Варто знати платникам податків: де знайти довідники?

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/ розміщено розділ «Довідники».

У розділі наведена інформація, яка використовується суб’єктами господарювання у своїй діяльності, а саме:

? Довідники пільг,

? Довідник умовних кодів причин коригування,

? Типи об’єктів оподаткування,

? Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру),

? Довідник умовних кодів товарів,

? Довідник підакцизного палива.

Чи повинен бути наявним QR-код у фіскальному касовому чеку?

Фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити реквізити, зокрема, QR-код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер  РРО/фіскальний номер програмного РРО (п. 2 розд. II «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженого наказом МФУ від 21.01.2016 №13 (із змінами від 18.06.2020 № 306, та від 08.06.2021 № 329).

Згідно з приміткою 8 до форми № ФКЧ-1 "Фіскальний касовий чек на товари (послуги)", наведеній у додатку 1 до Положення N 13, QR-код зазначається у разі наявності.

При цьому, п. 3 Наказу № 306, який набрав чинності 01.08.2020, визначено, що до 01 серпня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині, зокрема, відображення QR-коду не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказом № 306.

До 01 серпня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру РРО та які не перебували на обліку в контролюючих органах до дня набрання чинності Наказу № 306, за наявності технічних можливостей мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) відповідно до ст. 12 Закону N 265 з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до Наказу N 306.

Отже, QR-код у фіскальному касовому чеку зазначається у разі наявності в РРО відповідного програмного забезпечення.

Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

17.08.2021 року набрав чинності наказ МФУ від 04.06.2021 №317 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 (у редакції від 28.04.2017 року № 467).

Наказом № 317 внесено зміни до основної частини Декларації і до додатків до неї.

Платникам податку на прибуток необхідно подавати декларацію за оновленою формою, починаючи з 01.01.2022 за звітний (податковий) період 2021 року.

? Згідно змін, Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств доповнено новим рядком 7.1 щодо відображення інформації у разі здійснення діяльності нерезидентом на території України через постійне представництво, зокрема, повного найменування постійного представництва/відокремленого підрозділу, через який нерезидент здійснює діяльність в Україні, їх місцезнаходження та найменування контролюючого органу за місцем обліку. 

? До додатків до Декларації внесено такі зміни:

• у додатку ПН передбачено відображення інформації про нерезидента, який є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу із джерелом походження з України у разі застосування відповідно до ст. 103 ПКУ положення міжнародного договору України з країною, резидентом якої є відповідний бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) такого доходу; 

• у додатку РІ:

? виключено різницю, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування щодо витрат, понесених платником при здійсненні операцій з нерезидентами, якщо такі операції не мають ділової мети (редакція п.п. 140.5.15 ст. 140 ПКУ діяла до 01.01.2021) (рядок 3.1.14); 

? доповнено новою різницею (рядок 3.1.14) щодо збільшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду на суму витрат, пов?язаних із виконанням умов договору про надання бюджетного гранта, понесених у поточному звітному періоді за рахунок таких грантів (але не більше суми таких грантів) та включених до складу витрат поточного звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п. 140.5.16 ст. 140 ПКУ);

? доповнено новими різницями щодо зменшення фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду:

? на суму бюджетних грантів, отриманих платником податку та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п.п.140.4.8 ст. 140 ПКУ) (рядок 3.2.6); 

? на суму отриманої одноразової компенсації суб?єктам господарювання відповідно до Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та включеної до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4  розд. XX ПКУ) (рядок 4.2.22);

? на суму списаних штрафних санкцій і пені відповідно до п. 2³ та списаного податкового боргу відповідно до п. 24 розд. XX ПКУ та включених до складу доходів звітного періоду відповідно до Н(П)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 54 підрозд. 4 розд. XX ПКУ) (рядок 4.2.23); 

• у додатку АМ передбачено відображення інформації про капіталізовані проценти, включені до собівартості необоротних активів (п.п. 138.3.2 ст. 138 ПКУ) (рядок КП).

Зазначені норми роз’яснено листом ДПС України від 27.09.2021 № 21953/7/99-00-21-02-01-07.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: чи можна зазначити активи, які знаходяться на території АР Крим та території, де проводиться АТО

Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України (п. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Територія проведення антитерористичної операції – це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція (ст. 1 Закону України від 02.09.2014  №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»).

Отже, платник податків, який має на території АР Крим та Донбасі активи, визначені п. 4 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ, може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням належних активів за умови дотримання таким платником вимог п. 3 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ.

При цьому, не є об’єктами декларування активи фізичної особи – декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором чи мають джерела походження з такої країни (п. 5 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

До уваги платників податків: Переліки на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/ розміщено розділ «Переліки».

Розділ містить таку інформацію:

- Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг,

- Перелік переданого на реалізацію майна, що перейшло у власність держави,

- Перелік укладених договорів-доручень на реалізацію майна підприємств-боржників з уповноваженими організаціями,

- Перелік товарних бірж, яким відповідно до результатів конкурсу надані ДПC України повноваження з продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, в 2021-2023 роках,

- Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін.

Податок на доходи нерезидентів: відповідальність за ненарахування та несплату

Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом:

- утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України  (п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов’язок сплачувати податок:

- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.1 ст. 1251 ПКУ).

- ті самі дії, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.2 ст. 1251 ПКУ).

- такі діяння вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (п. 1251.3 ст. 1251 ПКУ).

- такі діяння вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 75% суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету (1251.4 ст. 1251 ПКУ).

Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу, у тому числі пені, покладається на податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов’язку погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу.

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається у рядку 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами.

Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, здійснюється у додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації.

Платникам ПДВ: надання комунального майна в оренду, які наслідки

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ)

Не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно при дотримані наступних умов (п.п. 196.1.15  ст. 196 ПКУ):

- в оренду надається цілісний майновий комплекс комунального підприємства (його структурного підрозділу);

- орендодавцем за договором виступає орган місцевого самоврядування;

- орендні платежі в повному обсязі зараховуються до місцевого бюджету.

У разі недотримання будь-якої із зазначених умов операція з оплати орендної плати за надане в оренду комунальне майно підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Послуги з надання орендодавцем комунального майна в оренду є об’єктом оподаткування ПДВ, незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати, чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі (крім операцій, визначених п.п. 196.1.15  ст. 196 ПКУ).

Отже на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ комунальне підприємство – орендодавець (незалежно від того, чи розподіляє орендар суму орендної плати чи перераховує її на рахунок орендодавця в повному обсязі) складає податкову накладну на всю суму орендної плати, передбачену договором оренди.

Обчислення екологічного податку за викиди двоокису вуглецю

Платниками екологічного податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, під час провадження діяльності яких здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (п.п. 240.1.1 ст. 240 ПКУ) .

Не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік (п. 240.7 ст. 240 ПКУ).

База оподаткування екологічним податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (п. 242. 4 ст. 242 ПКУ).

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення.

Суми екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною формулою (незалежно від того чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення) (п. 249.3 ст. 249 ПКУ).

Єдиний внесок: компенсація за невикористані відпустки – чи є оподаткування?

Базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону від 24.03.1995  № 108/95-ВР «Про оплату праці» (п.1 частини першої ст. 7 Закону України від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Отже, суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування ЄВ.

Підприємство після звільнення працівника не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків, як наслідок, особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: сплата збору

Сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (п. 12 підроз. 94 розділу ХХ ПКУ) .

Після отримання від платника одноразової (спеціальної) добровільної декларації у приватній частині Електронного кабінету платника буде направлено повідомлення щодо реквізитів для сплати сум збору за відповідною територією із зазначення згенерованого QR-коду з кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкриватиметься мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати платежу.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до поданої декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати збору.

Звертаємо увагу, що в Електронному кабінеті платника забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника, інформації про бюджетні рахунки.

ПДФО: повернення надміру сплаченої суми

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 ст. 14 ПКУ).

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ).

Зазначена норма не застосовується для повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу.

Платник подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів (п. 43.4 ст. 43 ПКУ):

- на поточний рахунок платника податків в установі банку,

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі.

Контролюючий орган готує висновок про повернення належних сум коштів та подає його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (п. 43.5 ст. 43 ПКУ).

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені.

Податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

Варто знати платникам податків: Інформаційні листи ДПС на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/ у розділі «Листівки та брошури» розміщено Інформаційні листи ДПС, які присвячені нововведенням, запровадженими Законами України.

Інформаційні листи ґрунтуються на положеннях чинного законодавства та практики його застосування та носять інформаційний характер щодо практичного застосування норм податкового законодавства.

Програмний РРО: заяви для реєстрації РРО та касира

Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316603).

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО.

Реєстрація касира здійснюється шляхом подання повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, яке розміщено на вебпорталі ДПС за посиланнями:

- Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів для юридичних осіб)/j1391802;  (перелік сервісних запитів для фізичних осіб)/f1391802).

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за ідентифікатором форми «J/F 1391802 – Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа».

Фізична особа продає власне рухоме (нерухоме) майно: чи нараховується єдиний внесок

Базою нарахування єдиного внеску є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичної особи за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону від 08.07.2010 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Отже, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Інформація щодо даних реєстру платників ПДВ:  на офіційному вебпорталі ДПС

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема до сервісу «Дані реєстру платників ПДВ».

Робота у приватній частині здійснюється з використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису), що сертифікований у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Для перевірки даних про реєстрацію платником ПДВ достатньо здійснити пошук за податковим номером (серією та номером паспорта) або найменуванням/ПІБ платника податків.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування коштів, розміщенних на депозитному банківському рахунку

Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року (п. 1 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання декларації, зокрема:

- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках,

- національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі,

- та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад),

- кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 94 розд. XX ПКУ).

Отже, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

Варто знати фізичним особам та підприємцям

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/  розміщено розділ «Фізичним особам», де розміщена інформація, яка буде корисною як для фізичних осіб, так і підприємців, а саме:

•Податки, збори, платежі,

•Реєстрація та облік фізичних осіб - платників податків,

•Отримання реєстраційного номеру облікової картки платника податків,

•Подання декларації про майновий стан і доходи фізичної особи,

•Подання декларації на отримання податкової знижки,

•Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді,

•Податковий аудит,

•Подання відомостей для реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків засобами ІТС «Електронний кабінет»,

•Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

До уваги платників: офіційні документи на вебпорталі ДПС

На офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/ розміщено розділ «Офіційні документи».

У розділі розміщена інформація, яка буде корисною для суб’єктів  підприємництва, а саме:

- Податки і збори (накази Міністерства фінансів України,  та ДПС України),

- Єдиний соціальний внесок (накази Міністерства фінансів України).

Внесення змін до облікових даних юридичних осіб, що містяться в ЄДР

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема (п. 66.1 ст. 66 ПКУ):

- інформація органів державної реєстрації;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Інформація про призначення або зміну керівника, зміну місцезнаходження та інші відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (ЄДР) оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора.

Інформація про головного бухгалтера для юридичних осіб та відокремлених підрозділів оновлюється на підставі:

- заяви за формою № 1-ОПП, визначеною Порядком від 09.12.2011 №1588, з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»,

- або реєстраційної заяви платника ПДВ, якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.7 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник ПДВ звільняється від подання до контролюючого органу заяви за ф. № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи.

Заява за ф. № 1-ОПП та уточнені документи повинні бути надані до контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня внесення змін.

Ідентифікатори форми Податкового розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну від 15.12.2020 № 773

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів:

? розміщені електронні форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом МФУ 13.01.2015 № 4 (у редакції від 15.12.2020 № 773) (за ідентифікаторами форм J0500107 (для юридичних осіб) та F0500107 (для фізичних осіб) разом з додатками:

• додаток 1 – за ідентифікатором форми F/J510107 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

• додаток 2 – за ідентифікатором форми J0510207 (для юридичних осіб);

• додаток 3 – за ідентифікатором форми J0510307 (для юридичних осіб);

• додаток 4ДФ – за ідентифікатором форми F/J0510407 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб),

• додаток 5 – за ідентифікатором форми F/J0510507 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб);

• додаток 6 – за ідентифікатором форми F/J0510607 (F – для фізичних осіб, J – для юридичних осіб).

Нагадаємо, що     Розрахунок за формою, затвердженою Наказом № 773, перший раз подавався за I квартал 2021 року.

Чи є штрафи за порушення законодавства з єдиного внеску у зв’язку з проведенням заходів щодо запобігання COVID-19  

Тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464 не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до контролюючих органів.

Крім того, за вказаний період платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Зазначена норма передбачена п. 911.1 та п. 911.2 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010  № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

ПДФО: коди бюджетної класифікації для сплати

Наказом МФУ від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

• 11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

• 11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

• 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

• 11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

• 11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

• 11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

• 11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

• 11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

Якщо у фізичної особи змінюється прізвище, місце реєстрації: як діяти?

У разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (прізвища, місця реєстрації тощо) фізичній особі:

• Необхідно подати заяву за ф. № 5ДР (дод. 12 до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом МФУ від 29.09.2017 № 822):

– до податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи;

– до будь-якого податкового органу якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані паспорта та інших документів, які підтверджують зміни таких даних. Якщо в паспорті відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія - необхідно пред’явити документ (довідку) про реєстрацію місця проживання/перебування.

Термін внесення змін до облікових даних платника податків:

- до 3-х робочих днів – у разі звернення до податкового органу за місцем проживання;

- до 5-ти робочих днів – у разі звернення до будь-якого податкового органу.

Термін сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у разі надання уточнюючої декларації

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації необхідно враховувати (п. 12 підрозд. 94 розд. ХХ ПКУ):

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ;

- якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов'язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

Штрафи за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН протягом дії карантинних заходів

За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім, зокрема, санкцій за порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому, протягом періоду з 01.03.2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

До уваги платників: інформація щодо отримання інформаційних послуг

Суб’єкти господарювання та громадяни можуть отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі online, та залишити інформацію на сервіс «Пульс»  зателефонувавши до Контакт-центру ДПС за номером телефону: 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Для отримання інформаційно-довідкових послуг у період карантину телефонуйте з 8:00 до 18:00 години, для інформаційної підтримки з питань застосування програмних РРО до 20:00 години, крім суботи, неділі та святкових днів.

Крім того, платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги, скориставшись Загальнодоступним інформаційно-довідковим ресурсом.

Для самостійного пошуку відповіді на запитання необхідно зайти в Інтернет мережі на Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс або на офіційний вебпортал ДПС у розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» або надіслати запитання на електронну адресу: idd@tax.gov.ua.

У разі надіслання запитання/повідомлення на електронну адресу idd@tax.gov.ua, необхідно враховувати, що технічні можливості Інформаційно-телекомунікаційної системи Інформаційно-довідкового департаменту ДПС не дозволяють приймати електронні листи розміром більше 976 Кб, або 1 млн. символів.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповідь на запитання: «Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?»

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516334.html

Платникам ПДВ: реєстрація податкової накладної в ЄРПН у святковий чи вихідний день

Операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.

Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки ЄРПН, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків.

Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Отже, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Зазначена норма передбачена п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246.

ГУ ДПС у Запорізькій області

Власники і орендарі запорізьких земель сплатили до місцевих скарбниць майже півтора мільярда

З початку року до місцевих бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 478 мільйонів гривень плати за землю. Порівняно з січнем-жовтнем минулого року доходи скарбниць зросли на 182 мільйони гривень або на 14 відсотків. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Із загальної суми 1 мільярд 236 мільйонів гривень забезпечили підприємства, установи і організації, від фізичних осіб громади отримали майже 243 мільйони гривень.

Так, до міського бюджету обласного центру спрямовано 813 мільйонів гривень, від енергодарських, кам'янсько-дніпровських та великобілозерських платників скарбниці отримали 123,7 мільйона гривень, бердянських та приморських – 99,5 мільйона гривень, мелітопольських і веселівських – 96,3 мільйона гривень, якимівських та приазовських – 76,2 мільйона гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 66 мільйонів гривень, василівські та михайлівські – 61 мільйон гривень, токмацькі та чернігівські – 48,2 мільйона гривень тощо.

Як зазначив керівник податкової служби області, цього року після проведених звірок із територіальними громадами, підрозділами ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, Регіонального відділення Фонду державного майна України до оподаткування залучено 175 суб'єктів господарювання. У результаті за землі площею 5412 га до бюджетів додатково надійде 17 мільйонів 441 тисяча гривень на рік.

Крім того, виявлено 36 підприємств, які використовували 62,5 га ділянок без правовстановлюючих документів (річна сума нарахувань склала 781 тисяча гривень).

Усього на території регіону нараховується більше дев'яти тисяч суб'єктів господарювання-юридичних осіб та майже 286 тисяч фізичних осіб, які сплачують земельний податок і орендну плату.

Більше тисячі запорізьких компаній і підприємців використовують РРО в смартфоні

У Запорізькій області станом на початок листопада 1067 суб'єктів підприємництва зареєстрували 2121 програмний реєстратор розрахункових операцій. При цьому жодних технічних проблем, пов'язаних із обсягами трафіку та зберігання інформації, підприємці і компанії не відчули.

Як зазначають фахівці податкової служби, на відміну від звичайних касових апаратів, програмний РРО є більш простим у використанні. Крім того, рішення про те, в якій формі видавати чек, зокрема, в електронній чи паперовій, приймає продавець. Також немає потреби встановлювати "залізний" РРО та платити за його обслуговування або наймати додаткового працівника, адже програмне рішення надається податковою службою платникам безкоштовно. Для цього достатньо завантажити програму на смартфон або інший гаджет та зареєструвати ПРРО.

Переглянути оформлені програмні РРО можна в меню "Програмний РРО" Електронного кабінету за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/help/cashregs.html#label-cashregs.

Крім того, у розділі "Програмні РРО" на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro) розміщена корисна інформація, яка стане у нагоді представникам бізнесу, які вирішили використовувати нове покоління касової техніки. Це, зокрема, актуальні повідомлення-роз'яснення, запитання-відповіді, форми ПРРО, нормативно-правові акти, опис АРІ фіскального сервера контролюючого органу, перелік посадових осіб ДПС, відповідальних за взаємодію із суб'єктами господарювання під час впровадження ПРРО, відеоуроки та презентаційні матеріали щодо впровадження програмних РРО та багато іншого.

Запорізькі підприємства сплатили 753 мільйони гривень податку на прибуток

За десять місяців підприємства регіону спрямували до державного бюджету 753 мільйони гривень податку на прибуток. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, компанії і установи перевищили рівень надходжень січня-жовтня минулого року на 182 мільйони гривень або на 32 відсотки.

Серед лідерів зі сплати податку на прибуток – суб'єкти господарювання м. Запоріжжя, які поповнили державну скарбницю на 517,6 мільйона гривень. Від мелітопольських і веселівських платників надійшло майже 94 мільйони гривень, бердянських та приморських – 55 мільйонів гривень, вільнянських та новомиколаївських – 21 мільйон гривень, пологівських, більмацьких та розівських – 17 мільйонів гривень, токмацьких і чернігівських – 11,5 мільйона гривень, оріхівських та гуляйпільських – 9,5 мільйона гривень тощо.

Станом на початок листопада в регіоні зареєстровано 582 платника податку на прибуток.

Нагадаємо, 19 листопада спливає граничний термін сплати податку на прибуток за третій квартал.

Детальну інформацію про подання звітності і терміни сплати податків і зборів суб'єкти господарювання мають можливість переглядати у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України: https://zir.tax.gov.ua/main/calendar/. Ця ж функція доступна платникам у смартфоні – достатньо підписатися на канал "Податкова служба – ОФІЦІЙНИЙ КАНАЛ" у Telegram: https://t.me/tax_gov_ua.

Підтримка бізнесу: робоча група представила запорізьким платникам напрацьовані законодавчі зміни

У Запоріжжі відбулося засідання робочої групи при Запорізькій облдержадміністрації щодо вирішення проблемних питань діяльності суб'єктів малого підприємництва. В онлайн нараді взяли участь керівники профільних департаментів облдержадміністрації, заступники начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Алла Децик та Олена Щедровська, заступниця голови Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Запорізькій області Лариса Церетелі, представники бізнесу та громадських організацій.

Увага присутніх була зосереджена на двох основних питаннях, серед яких – напрацювання Робочої групи з питань сприяння розвитку малого підприємництва при Президентові України, а також перспективи змін до законодавства щодо вдосконалення порядку ведення обліку й застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Було наголошено, що обласна влада підтримує представлені робочою групою проекти змін та направить відповідні пропозиції для схвалення до центральних органів виконавчої влади.

Законодавчі новації для бізнесу та нові правила роботи з РРО – запорізькі податківці провели онлайн консультації

В рамках реалізації проєкту "Створення та впровадження системи інформаційно-консультаційного забезпечення бізнесу Бердянської міської територіальної громади" для представників малого та середнього бізнесу фахівці податкової служби Запорізької області провели онлайн консультацію щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій з 1 січня 2022 року.

Про практичне використання РРО та програмних РРО відповідно до вимог законодавства детально розповіла фахівчиня відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Світлана Чічкань.

Вона повідомила, що РРО або ПРРО не застосовують платники єдиного податку першої групи. До 1 січня 2022 року фізичні особи-підприємці платники єдиного податку другої-четвертої груп працюють без касових апаратів, якщо обсяг доходу за рік не перевищує 220 розмірів мінімальної зарплати. Але обов'язкове використання (П)РРО передбачено для ФОПів, які торгують технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту, продають лікарські засоби, вироби медичного призначення та надають платні послуги у сфері охорони здоров'я, реалізують ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння (у т.ч. органогенного утворення) та напівдорогоцінного каміння.

З 1 січня 2022 року застосування (П)РРО є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання, крім платників єдиного податку першої групи. Водночас Світлана Чічкань назвала випадки, коли можна не використовувати касовий апарат. Так, РРО не потрібен під час здійснення розрахунків за товари через:

банківську установу шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахункових рахунок (IBAN, онлайн банкінг);

– безпосереднє внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок;

– платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку.

Також платників проінформували про переваги у застосуванні новітньої касової техніки. Зокрема, РРО у смартфоні є простим у роботі, не передбачає обов’язкової необхідності встановлення принтеру, наймання додаткового працівника, а програмне забезпечення надається податкової службою безкоштовно. На сьогодні вже більше тисячі запорізьких підприємців успішно встановили і працюють з програмними РРО.

Крім того, йшлося про аспекти одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб. Було роз’яснено порядок проведення податкової амністії, хто має право бути декларантом та які доходи підлягають декларуванню.

Під час спілкування місцеві підприємці отримали фахові відповіді на свої запитання.

Власники VIP-авто сплатили до запорізьких бюджетів 4,7 мільйона гривень

За десять місяців до місцевих бюджетів регіону надійшло 4 мільйони 736 тисяч гривень транспортного податку. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, власники елітних автомобілів-юридичні особи спрямували до бюджетів громад понад 3,5 мільйона гривень, фізичні особи – майже 1,2 мільйона гривень.

Так, до міської скарбниці м. Запоріжжя сплачено близько 2,4 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські платники перерахували до бюджетів 585 тисяч гривень, бердянські і приморські – 349 тисяч гривень, мелітопольські та веселівські – 292 тисячі гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 234 тисячі гривень, енергодарські, кам’янсько-дніпровські та великобілозерські – 218 тисяч гривень тощо.

На даний час в регіоні зареєстровано 185 транспортних засобів, які оподатковуються ставкою 25 тисяч гривень на рік. 126 із них перебувають у власності суб'єктів господарювання-юридичних осіб, 59 – у фізичних осіб. Податок нараховується і сплачується за легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років та середньоринковою вартістю понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

З їхнім переліком можна ознайомитися на сайті Міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA.

Маєте можливість реалізовувати безхазяйне майно – беріть участь у конкурсі

Головне управління ДПС у Запорізькій області оголошує про проведення конкурсу і запрошує прийняти участь суб’єктів господарювання (юридичні особи незалежно від форми власності, що є платниками податку на додану вартість, і можуть згідно із статутними документами здійснювати реалізацію майна шляхом проведення публічних (прилюдних) торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу) для включення до Єдиного реєстру суб'єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави, по Запорізькій області, на 2022 рік.

Для участі у конкурсі суб'єкти господарювання – претенденти подають такі документи:

1) заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки та/або електронної адреси в мережі Інтернет (контактний телефон, тощо);

2) копію установчого документа, засвідчену суб'єктом господарювання (якщо суб'єкт господарювання на дату подачі документів перебуває у Єдиному реєстрі по Запорізькій області і протягом останнього року зміни до установчого документа не вносились, завірена копія установчого документа не надається);

3) копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

4) довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява (по м. Запоріжжю та/або Запорізькій області);

5) копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів та аукціонів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

6) баланс або фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Зазначені документи приймаються на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166 (для першого засідання Конкурсної комісії документи приймаються до 01.12.2021 р.).

Перше засідання Конкурсної комісії з питання формування Єдиного реєстру на 2021 рік відбудеться не пізніше 20 грудня 2021 року у приміщенні ГУ ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166).

За додатковою інформацією з питань проведення конкурсу звертатися за телефоном ГУ ДПС у Запорізькій області: тел./факс (061) 219-05-68 або за адресою: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166.

Запорізькі підприємці поповнили бюджети громад майже на півтора мільярда гривень

У січні-жовтні до бюджетів регіону надійшло 1 мільярд 496 мільйонів гривень єдиного податку, що перевищило минулорічний рівень на 271 мільйон гривень або на 22 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.

Керівник податкової служби регіону зазначив, що найбільші суми єдиного податку сплатили до скарбниць громад фізичні особи-підприємці – 1 мільярд 60 мільйонів гривень, суб'єкти господарювання-юридичні особи спрямували майже 177 мільйонів гривень, представники аграрного товаровиробництва – 259 мільйонів гривень.

Так, до бюджету обласного центру перераховано 817 мільйонів гривень, мелітопольські і веселівські представники бізнесу направили понад 150 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 116,7 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 59,6 мільйона гривень, оріхівські та гуляйпільські – 59,5 мільйона гривень, василівські та михайлівські – 56,6 мільйона гривень, енергодарські, кам'янсько-дніпровські та великобілозерські – 51,2 мільйона гривень тощо.

У Запорізькій області на податковому обліку перебувають майже 66 тисяч платників єдиного податку, зокрема, 54783 ФОПи, 8933 СГД-юридичні особи, 2044 сільськогосподарські виробники.

Нагадаємо, у п'ятницю, 19 листопада завершується термін сплати податкових зобов’язань у податкових деклараціях платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) за три квартали, єдиного податку платниками ІІІ групи за ІІІ квартал, а також авансових внесків з єдиного податку фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування І та ІІ груп, за листопад.

« повернутися