В Пологівщині під час «гарячої лінії» спілкувалися з підприємцями – спрощенцями про перспективи застосування РРО та ПРРО
25 листопада завідувачкою Пологівського сектору електронних сервісів управління електронних сервісів ГУ ДПС у Запорізькій області Оксаною Борисовою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.
В ході «гарячої лінії» було нагадано, що відповідно до п. 61 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» ПКУ, з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1 320 000 гривень).
У разі перевищення фізичною особою – підприємцем в календарному році обсягу доходу 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, застосування РРО та/або ПРРО для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування РРО та/або ПРРО починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Поряд з безкоштовними ПРРО платники податків можуть використовувати будь-який представлений на ринку програмний РРО відповідно до своїх фінансових можливостей та функціональних потреб.
Починаючи з 1 січня 2022 року є обов’язковим застосування РРО або ПРРО платниками єдиного податку другої-четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки.
Відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не мають застосовувати платники єдиного податку першої групи.
Оксана Борисова звернула увагу підприємців - платників єдиного податку ІІ-ІV груп на необхідності завчасної реєстрації РРО чи ПРРО у контролюючих органах з метою дотримання вимог чинного законодавства України.
В ході телефонних розмов було інформовано, що з 26 листопада 2021 року набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 №496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який визначає правила обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого ФОП.
Так, Порядком №496 установлено: -визначення терміну «первинні документи», документи, які підтверджують облік та походження товарів та Форму ведення обліку товарних запасів; - порядок ведення обліку товарних запасів, відповідно до якого, зокрема, облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку; - первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов’язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.
Форми обліку ведеться за вибором ОФП у паперовій або електронній формі.
На всі поставлені питання у ході «гарячої лінії» були надані вичерпні відповіді та роз’яснення в межах чинного законодавства України.
Пологівські, більмацькі та розівські роботодавці сплатили понад 256 мільйонів гривень єдиного внеску
За січень-жовтень пологівські, більмацькі та розівські роботодавці сплатили 256,2 мільйона гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Темпи сплати перевищили рівень надходжень минулого року на 25 відсотків або на 52 мільйона гривень. Про це повідомила начальниця Пологівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Запорізькій області Алла Годлевська.
У жовтні 2021 року пенсійний та соціальні фонди отримали понад 29 мільйонів гривень, що на 17 відсотків або на 4,4 мільйона гривень більше, ніж у жовтні 2020 року.
Єдиний соціальний внесок – це той обов’язковий платіж, який здійснюється роботодавцями за своїх працівників при нарахуванні їм заробітної плати, винагород за цивільно – правовими договорами, а також деяких інших виплат. Крім того, його ще й сплачують «за себе» фізичні особи підприємці.
Загальні положення, що визначають порядок збору ЄСВ, встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2646 – VI від 08.07.2010 року.
Розмір єдиного соціального внеску, розраховується за ставкою 22 відсотки від розміру мінімальної зарплати.
У 2021 році мінімальна заробітна плата була встановлена 6000 грн. і ЄСВ складав 1320 грн.
Відносно, прогнозу Кабінету Міністрів щодо економічного та соціального розвитку України на 2021 – 2024 роки планується підвищення мінімальної заробітної плати, яка в подальші роки зростатиме, а обов’язковий і регулярний страховий внесок для ФОП збільшуватиметься.
Так, фахівці відділу нагадують, що вже з 01 грудня 2021 року відбудеться збільшення мінімальної заробітної плати і відповідно єдиного соціального внеску. Так, при мінімальній зарплаті з 01.12.2021 року - 6500 грн., ЄСВ буде складати 1430 грн.
Підприємці, незалежно від обраної групи мають сплатити ЄСВ до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ. Тобто, у 2021 році ФОП залишилось сплатити єдиний внесок ще за IV квартал – граничний термін 19 січня 2022 року. При цьому сума внеску за IV квартал 2021 року буде складати 4070 грн.
Алла Годлевська наголошує, що своєчасна сплата єдиного внеску гарантує громадянам право на соціальний захист, а це соціальні гарантії на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та інші виплати.
Пологівські, більмацькі та розівські боржники погасили 300 тисяч гривень заборгованості з єдиного внеску
Станом на початок листопада заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування склала 2,4 мільйона гривень. Про це повідомила завідувачка Пологівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у Запорізькій області Юлія Відясова.
Юридичні особи заборгували 600 тисяч, фізичні особи – підприємці – 1,8 мільйона гривень.
З початку року фахівці Пологівського відділу направили боржникам 143 вимоги про сплату недоїмки на загальну суму 2,6 мільйона гривень, за результатами проведених заходів забезпечено скорочення боргу на 300 тисяч гривень.
Пологівські, більмацькі та розівські платники погасили майже 2,9 мільйона гривень податкового боргу
У січні-жовтні від погашення податкового боргу пологівських, більмацьких та розівських платників до бюджетів надійшло майже 2,9 мільйона гривень, у тому числі, до державної скарбниці –765 тисяч гривень, до місцевих – більше 2 мільйона гривень. Про це повідомила завідувачка Пологівського сектору по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Запорізькій області Юлія Відясова.
Для скорочення податкового боргу податківці вжили ряд заходів. Так, до суду направлено 22 позови щодо надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок готівкових або безготівкових коштів на суму 1,6 мільйона гривень, а також 1 позов щодо продажу заставного майна боржника вартістю 1,7 мільйона гривень.
Станом на 1 листопада загальна сума недоїмки склала 11,5 мільйона гривень.
Нагадуємо, інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, розміщена на сайті Державної податкової служби: https://tax.gov.ua/dovidniki-reestri-perelik/pereliki-/296361.html.
Крім того, перевірити наявність заборгованості можна онлайн в Електронному кабінеті платника: https://cabinet.tax.gov.ua.
Роз’яснення законодавства
Визначення базового податкового (звітного) періоду для транспортного податку
Пологівська ДПІ ГУ ДПС у Запорізькій області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.
Норми встановлені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України.
Базовий податковий (звітний) період для транспортного податку дорівнює календарному року З(п. п. 267.5.1 п. 267.5 ст. 267 ПКУ).
Умови, за яких ФОП можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи
Пологівська ДПІ нагадує, що до платників єдиного податку четвертої групи, належать фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями, за умови виконання сукупності таких вимог:
? здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
? провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
? не використовують працю найманих осіб;
? членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ зі змінами та доповненнями;
? площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
? суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини) (п. п. 291.5 прим. 1.1 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
? суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання) (п. п. 291.5 прим. 1.2 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ);
? суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. п. 291.5 прим. 1.3 п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ).
Норми п. п. «б» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Закон України № 1700: державний службовець не має права займатись іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю
Пологівська ДПІ доводить до відома, що відповідно до п. 5 ст. 32 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» зі змінами та доповненням на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» зі змінами та доповненням (далі – Закон № 1700).
Згідно з частиною першою ст. 25 Закону № 1700 особам, уповноваженим на виконання функцій держави, зокрема, державним службовцям забороняється:
? займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;
? входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Отримання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) в електронній формі не передбачено законодавством
Пологівська ДПІ доводить до відома, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок № 1264).
Відповідно до п. 4 Порядку № 1264 письмове звернення нерезидента про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження.
Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою. Звернення обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.
Норми визначені п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернень в електронній формі.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати звернення (лист тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється документ, тип документу, тематику та заповнення короткого змісту документу і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 2 МБ).
Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.
Поряд з цим п. 2 Порядку № 1264 визначено, що Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.
Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового Звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку № 1264).
Отримання платником Довідки у формі електронного документу не передбачено законодавством України.
Фізособа має у власності 405 тис. грн: яку суму необхідно задекларувати в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Пологівська ДПІ нагадує, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п. п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Водночас, згідно з п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до Декларації.
Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.
Разом з тим, п. п. 1 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.
Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн або тільки частина цих коштів. При цьому нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.
Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо не подання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Випадки скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій
Пологівська ДПІ інформує, що пунктом 2 глави 3 розділу II Порядку № 547 визначено, що скасування реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) на окрему господарську одиницю відбувається у випадках, коли:
- суб’єктом господарювання (далі – СГ) подано заяву (у разі викрадення, втрати, непридатності для використання тощо);
- КОРО використовується не за визначеною адресою господарської одиниці (далі – ГО) СГ;
- установчі документи СГ згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
- наявне судове рішення про ліквідацію СГ - банкрута;
- наявне судове рішення щодо припинення СГ, що не пов’язане з банкрутством;
- щодо ГО, де використовується КОРО, СГ повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган, як про закритий або такий, що не експлуатується СГ;
- СГ - фізособа – підприємець померла, а також у разі оголошення її померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
- в контролюючих органах наявні відомості з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення;
- КОРО непридатна для використання;
- порушено цілісність засобу контролю, встановленого на КОРО;
- виявлено факт опломбування КОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.
Про терміни отримання податкової знижки
Пологівська ДПІ нагадує, що платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів, за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 ПКУ).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом.
Останній день подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік для громадян, які мають право на податкову знижку, 31 грудня 2021 року (включно).
Про застосування РРО з 01 січня 2022 року
Пологівська ДПІ інформує платників єдиного податку другої – четвертої груп (фізичних осіб – підприємців), що з 01 січня 2022 року значно розширюється коло суб’єктів господарювання (фізичних осіб-підприємців), які мають застосовуватись реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО).
Саме з 1 січня 2022 року закінчується перехідний період (пункту 61 підрозділу 10 Розділу ХХ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Податкового кодексу України) і застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої-четвертої груп стане обов’язковим.
Завертаємо увагу відповідно до Закону України від 06 липня1995 року № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон № 265) застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій є обов`язковим для тих суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу.
При цьому, відповідно до вимог п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України реєстратори розрахункових операцій або ПРРО не будуть застосовувати платники єдиного податку першої групи.
До першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 164 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Щодо ФОП на загальній системі оподаткування, вони застосовують РРО/ПРРО на загальних підставах відповідно до Закону № 265.
Фізичні особи- підприємці, які мають право не застосовувати РРО та/або ПРРО, також визначені у ст. 9 Закону № 265 – такі суб’єкти господарювання при розрахункових операціях не застосовують РРО/ ПРРО та розрахункові книжки. Відповідно до статті 9 Закону № 265 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;
2) при виконанні банківських операцій, крім:
операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;
операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;
3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;
4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;
5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;
6) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;
7) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);
9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів
Збільшення розміру єдиного внеску з 1 грудня 2021 року
Пологівська ДПІ нагадує платникам, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.2020 р. №1082-ІХ мінімальна заробітна плата з 1 грудня 2021 року складатиме 6500 гривень.
Це підвищення позначиться перш за все на витратах фізичних осіб – підприємців, адже від мінімальної заробітної плати залежить єдиний внесок, який нараховується щомісячно за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати і сплачується підприємцями.
Отже, мінімальний розмір єдиного внеску з 1 грудня становите 1 430 грн (6500 х 22%). Відповідно зазнає змін і максимальна сума страхового внеску та складатиме в грудні 21 450 грн (97500 х 22%).
Також, з 01 грудня зросте розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», який становитиме 2481 грн, але до 30 листопада він складатиме – 2379 гривень.
Фахівці відділу попереджають, щоб забезпечити собі право на отримання пенсійних виплат та інших соціальних допомог, фізичним особам – підприємцям необхідно своєчасно сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та подавати річну звітність до податкових органів раз на рік.
Чи потрібно декларувати в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації об’єкти рухомого майна, які були отримані у спадок від члена сім’ї першого ступеня споріднення?
Пологівська ДПІ повідомляє, що у разі якщо об’єкти рухомого або нерухомого майна були отримані у спадок (подарунок) від члена сім’ї першого або другого ступеня споріднення, то подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію платнику податків не потрібно, за умови відсутності інших підстав для подання такої декларації.
Відповідно до п. 1 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок нерухомого або рухомого майна визначено ст. 174 ПКУ, відповідно до пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 якої за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.
Дохід у вигляді вартості успадкованого/отриманого у дарунок майна (у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан та доходи, крім спадкоємців, які отримали у спадщину/дарунок об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: яка вартість земельної ділянки зазначається в декларації, в тому числі якщо у договорі купівлі-продажу відсутня експертна грошова оцінка
Пологівська ДПІ звертає увагу, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).
Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.
Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.
Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:
витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;
вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.
Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
Податкова амністія: чи можна декларувати доходи, стосовно яких розпочато судове провадження
Пологівська ДПІ інформує, що не є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування активи, одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, щодо яких розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України (далі – ККУ).
Якщо ж фізична особа має активи одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні, з яких не було сплачено або сплачено не в повному обсязі податки і збори в періоди до 01 січня 2021 року, та щодо таких активів не розпочато досудове розслідування або судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) ККУ, то така особа може самостійно прийняти рішення щодо подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
ГУ ДПС у Запорізькій області інформує:
Рентні платежі від запорізьких підприємств перевищили мільярд гривень
За десять місяців від запорізьких компаній до бюджетів усіх рівнів надійшло 1 мільярд 187,5 мільйона гривень рентної плати за користування надрами. У порівнянні з відповідним періодом 2020 року рівень сплати збільшився на 919 мільйонів гривень.
Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, до державного бюджету перераховано понад 830 мільйонів гривень рентної плати, до місцевих бюджетів – 357 мільйонів гривень.
Так, від василівських та михайлівських підприємств бюджети отримали 1 мільярд 136,5 мільйона гривень, платники м. Запоріжжя спрямували до скарбниць 20,6 мільйона гривень, токмацькі та чернігівські – 7,6 мільйона гривень, пологівські, більмацькі та розівські – 6 мільйонів гривень, бердянські та приморські – 4,3 мільйона гривень, Запорізького району – 4,3 мільйона гривень тощо.
Нагадаємо, суб'єкти господарювання, які видобувають корисні копалини, використовують ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів, витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, повинні перераховувати рентну плату за користування надрами. На даний час в регіоні таких підприємств 573.
59 тисяч мешканців Запорізької області заборгували бюджетам громад 79 мільйонів гривень майнових податків
З початку року 332 тисячі запорізьких платників-фізичних осіб сплатили до місцевих бюджетів 309 мільйонів гривень майнових податків, що перевищило минулорічні надходження на 73 мільйони 600 тисяч гривень або на 24 відсотки. Про це повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов.
Проте на сьогодні 59 тисяч власників нерухомості та землекористувачів-фізичних осіб накопичили податкові борги на суму 78,6 мільйона гривень. Зокрема, недоїмка з плати за землю складає майже 41 мільйон гривень, з податку на нерухоме майно – 37,7 мільйона гривень.
У п'ятірці найбільших боржників з земельного податку та орендної плати – платники Запорізької міської громади (9,4 млн грн), Приморської міської громади (2,7 млн грн), Мелітопольської міської громади (2,6 млн грн), Бердянської міської громади (2,2 млн грн) та Семенівської сільської громади (2 млн грн). У ТОП-5 найменших боргів – Воздвижівська сільська громада (2,1 тис грн), Малотокмачанська (3,5 тис грн), Таврійська (5,4 тис грн), Степненська (12,6 тис грн) та Андрівська сільська громада (12,9 тис грн).
Серед "лідерів" з недоїмки з податку на нерухоме майно – боржники Запорізької міської громади (14,7 млн грн), Мелітопольської міської громади (6,8 млн грн), Широківської сільської громади (3,4 млн грн), Токмацької міської громади (1,6 млн грн) та Бердянської міської громади (1,3 млн грн).
Найменшу заборгованість мають власники нерухомості таких сільських та селищних громад: Комиш-Зорянської (0,1 тис грн), Малотокмачанської (0,2 тис грн), Малинівської (0,4 тис грн), Розівської (1,1 тис грн) та Воскресенської (1,2 тис грн).
Як повідомив керівник податкової служби регіону, для недопущення бюджетних втрат фахівці податкової служби разом із представниками територіальних громад проводять інформаційну роботу серед громадян щодо необхідності обов'язкового погашення боргів перед місцевими скарбницями.
В результаті добровільної легалізації праці запорізькі громади отримали понад 35 мільйонів гривень
У Запоріжжі голова обласної державної адміністрації Олександр Старух провів засідання обласної комісії щодо погашення заборгованості та легалізації заробітних плат, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці. В онлайн-засіданні взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, органів виконавчої влади, обласних установ, організацій і компаній.
Станом на початок листопада зарплатні борги в регіоні перевищили 99,5 мільйона гривень, зокрема, на економічно активних підприємствах – майже 80 мільйонів гривень. Члени комісії проаналізували динаміку з погашення своєчасно невиплачених доходів працівникам та надали відповідні доручення.
Як повідомила Олена Щедровська, робота з детінізації найманої праці і заробітних плат проводиться у рамках плану спільних дій обласної влади, податкової служби регіону, Головного управління Держпраці у Запорізькій області. При цьому першочерговим завданням фахівців податкової є забезпечення масово-роз'яснювальної роботи серед платників податків щодо необхідності легалізації робітників та неприпустимості їх допуску до роботи без належного оформлення, боротьби із зарплатами "у конвертах" та погашення зарплатної заборгованості.
За десять місяців роботодавці добровільно легалізували майже 16 тисяч працівників, яким виплатили понад 86 мільйонів гривень офіційних доходів. З цієї суми до бюджетів додатково надійшло 15,5 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб, 18,9 мільйона гривень єдиного внеску та 1,2 мільйона гривень єдиного внеску.
Олена Щедровська наголосила, що за рахунок збільшення надходжень ПДФО від легалізації найманої праці, територіальні громади отримали додаткові кошти, які можуть бути спрямовані на забезпечення соціально-економічного розвитку територій та надання якісних послуг своїм мешканцям. Тому одним із дієвих заходів, спрямованих на легалізацію заробітної плати, є спільна робота територіальних громад та податкових органів області.
Вона передбачає організацію роз'яснювальної роботи з керівниками підприємств, підприємцями і працівниками щодо неприпустимості неофіційних трудових відносин, також обмін інформацією щодо використання неоформлених найманих осіб у сфері торгівлі, під час виконання сільськогосподарських робіт.
Також на засіданні розглянули кампанію одноразового добровільного декларування активів фізичних осіб.
Спільний контроль за майновими податками та легалізація ринку підакцизної продукції: громадам розповіли про резерви доходів скарбниць
День територіальних громад, який відбувся у Запоріжжі під керівництвом голови Запорізької облдержадміністрації Олександра Старуха, був присвячений актуальним питанням регіону, ситуації із захворюваністю на COVID-19, проблемам медичних закладів, змінам податкового законодавства та джерелам додаткових надходжень до бюджетів. У заході взяли участь заступник начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області Олена Щедровська, заступник начальника управління-начальник відділу адміністрування акцизного податку Оксана Бугакова, керівники територіальних громад, органів виконавчої влади.
Як повідомили представники податкової служби, одним зі значних у структурі доходів місцевих бюджетів є податок з реалізації підакцизної продукції. Так, з початку року скарбниці громад отримали 291 мільйон гривень акцизного податку, що на 43 мільйони гривень або на 17,5 відсотки більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року.
Також учасникам презентували очікувані зміни законодавства при справлянні акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів та їх вплив на надходження до місцевих бюджетів. Зокрема, законопроектом №5600 від 02.06.2021 передбачено перенесення на виробників та імпортерів обов'язку сплати п'ятивідсоткового акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, який на сьогодні сплачують суб'єкти роздрібної торгівлі.
Крім того, законопроектом №5917 від 01.07.2021 визначені зміни механізму зарахування та розподілу надходжень акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, між відповідними бюджетами місцевого самоврядування з метою збереження належних надходжень акцизного податку, які вони отримують за діючою системою оподаткування.
Як підкреслили фахівці служби, на даний час для легалізації ринку підакцизних товарів слід організовувати спільні робочі зустрічі з підприємцями та обстеження об'єктів, що здійснюють роздрібну торгівлю на предмет законної діяльності, передусім, за наявності ліцензій та реєстраторів розрахункових операцій.
Окремо було наголошено на адмініструванні майнових податків та заборгованості з плати за землю та податку на нерухоме майно. Як відзначила Олена Щедровська, для недопущення втрат місцевих бюджетів необхідно провести інформаційно-роз'яснювальну роботу серед мешканців територіальних громад стосовно податкового боргу та обов'язку його погашення.
За виграними запорізькими податківцями судовими справами до бюджетів надійде майже 1,8 мільярда гривень
З початку року судові органи розглянули 1432 справи між податковою службою і запорізькими платниками на загальну суму спорів майже два мільярди гривень. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, на користь держави винесено 1115 рішень на суму 1 мільярд 766 мільйонів гривень, що склало 82 відсотки від кількості справ та 89 відсотків – від суми. Платники виграли 257 справ на суму 223,5 мільйона гривень.
Так, за позовами представників бізнесу до органів ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень суди підтримали позицію податківців у 211 справах із сумою 388 мільйонів гривень (69 відсотків від кількості справ, 78 відсотків – від суми). Платники довели свою правоту у 31 відсотку розглянутих справ.
За позовами органів ДПС до суб'єктів господарювання юристи податкової виграли 829 справ із сумою 1 мільярд 329 мільйонів гривень, що склало 99 відсотків від кількості справ та 98 відсотків – від суми.
Крім того, на даний час за матеріалами справ про банкрутство до бюджетів надійшло 53 мільйони гривень, а за результатами судових рішень про стягнення заборгованості скарбниці отримали понад 41 мільйон гривень.
Онлайн-сервіси стали доступними ще для 16 тисяч запоріжців
У січні-листопаді спеціалісти запорізьких пунктів реєстрації Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС видали 38 тисяч електронних ключів. Як повідомив начальник Головного управління ДПС у Запорізькій області Роман Афонов, з початку року клієнтами відокремлених підрозділів податкової стали 16 тисяч платників податків регіону.
На даний час в Запорізькій області працюють три відділення КНЕДП, які знаходяться за адресами: м. Запоріжжя, вул. Паркова, буд. 4а (1-й поверх), м. Бердянськ, просп. Праці, буд. 20, каб. 219, м. Мелітополь, вул. Героїв України, буд. 31, каб. 103.
Також представники бізнесу та громадяни (вже зареєстровані користувачі) зможуть без відвідування податкової самостійно сформування сертифікати за електронним запитом за посиланням: https://acskidd.gov.ua/manage-certificates.
Крім того, Е-ключі можна отримати без надання реєстраційної картки та паперових копій документів – така можливість для фізичних і юридичних осіб реалізована у функції "Шерінг" застосунку "Дія".
