КОЛОДЧАК РОМАН ЛЮДВІКОВИЧ ЗАСЛУЖЕНИЙ ПРАЦІВНИК ТРАНСПОТРУ УКРАЇНИ
Колодчак Роман Людвікович народився 18 квітня 1950 року в селі Кульчиці Самбірського району Львівської області в родині робітників. Батько Людвік Михайлович Колодчак (1913 р.н.), учасник Великої Вітчизняної війни, працював старшим стрілочником залізничної станції Самбір Львівської області. Мати, Стефанія Леонівна (1914 р.н.) працювала в колгоспі в городній бригаді. Дитинство Романа пройшло на річці Дністер. В 1957 році Роман Людвікович пішов у перший клас Кульчицької восьмирічної школи, після її закінчення у 1965
році розпочав трудову діяльність в колгоспі імені Калініна. Увересні 1967 році поступив на навчання в технічне училище №31, яке закінчив в 1969 році та отримав спеціальність бригадира по ремонту залізничних колій, та був направлений майстром четвертого розряду у Львівську дистанцію залізничних колій. В 1970 році отримав середню освіту в школі робітничої молоді, в цьому ж році був призначений бригадиром ПУ-1 м. Львова. В 1974 році Роман Людвікович вступив на навчання у Дніпропетровський інститут інженерів залізничного транспорту, де отримав спеціальність – будівельник залізничних доріг та шляхове господарство. Після закінчення інституту переїхав в смт. Куйбишеве Запорізької області, з березня 1980 року працював в Куйбишевському МШБО виконробом, в тому ж році молодого спеціаліста призначають головним інженером. Комуністи трудового колективу обрали Романа Людвіковича секретарем первинної партійної організації. Вкінці сімдесятих років минулого століття будівельники кожного року будували не менше двох кілометрів асфальтованих доріг. Трудовий колектив, в якому працював Роман Людвікович кожного року здавали заасфальтовані вулиці в селищі Куйбишеве, в ті роки були здані вулиці Дзержинського, Першотравнева, Жовтнева, Куйбишева, вулиця Степова в селі Червоноселівка, вулиця Молодіжна в селі Гоголівка. В районі було заасфальтовані більшість токів, прифермські площадки. В травні 1987 року Романа Людвіковича призначили начальником Куйбишевського районного шляхового ремонтно-будівельного управління. Р.Л. Колодчак назавжди пов'язав своє життя з шляховими артеріями Куйбишевського району і завжди був гордий тим, що працював в одній з старіших будівельних організацій. Організація уже мала сорокарічну історію. 28 жовтня 1943 року, після звільнення нашого району була відновлена й діяльність облшляхбуду, а в районі – його дорожно-експлуатаційної дільниці. Згодом її базу передали шляхвідділу райвиконкому, який пізніше був реорганізований у районне шляхове ремонтно-будівельне управління. Отож, із 1943 року почали займатися дорогами в районі. Колишні фронтовики Іван Лукич Івашина, Євдоким Миколайович Борщ, Феофан Іванович Шамрай, Олександр Павлович Проценко, Олександр Петрович Шакун прийшли в цю організацію, щоб зробити щось корисне, щоб якомога швидше позбавитись воєнної розрухи, щоб їхнє діло надовго послужило людям. З приходом Романа Людвіковича в районі покращився стан доріг. За рік виконувалося до 20 кілометрів капітального ремонту та до 50 кілометрів середнього ремонту. Було збудовано дорогу Більманка – Десятиріччя Жовтня протяжністю 2.2 кілометра, заасфальтовано вулицю Кіяшка, відновлено біле шосе по вулицях Маяковського, Щорса, Польова, Шкільна. Побудована дорога до села Тарасівське протяжністю 6 кілометрів. За його ініціативи було збудовано нове адміністративне приміщення для персоналу, гаражі, склади для матеріалів. В 1986 році за гранітним кар'єром, що у селі Трудовому був змонтований асфальтобетонний завод філії «Куйбишевський райавтодор» ДП «Запоріжавтодор». Щороку
він забезпечував асфальтом для ремонту і будівництва нових шляхів не тільки нашого району, а й Розівського, Чернігівського, Пологівського, Гуляйпільського і Токмацького районів. Працівники АБЗ свій сезон починали навесні з настанням тепла і закінчували, коли вдарять морози. За рік завод виготовляв до п'яти тисяч асфальтобетону. В 2009 році райавтодор виконав поточні ремонти автодоріг місцевого значення на суму 1352104,8 тис. гривень, експлуатаційне утримання таких доріг здійснено на суму 1036467,6 тис. гривень, за прямими договорами освоєно 623395 тисяч гривень, підприємство виготовило 2719 тонн асфальтобетону. На 2000 рік в районі нараховувалось загалом 317 кілометрів шляхів, в тому числі 185 кілометрів з твердим покриттям, а решта – грунтові. Згідно з нормами для шляхів з асфальтобетонним покриттям передбачений строк експлуатації 20 років, за умови, що через 4 роки їх експлуатації на них буде виконуватися середній і через 8 років – капітальний ремонт. Ці вимоги, на жаль, не виконуються. Роман Людвікович всю трудову діяльність віддав дорожній галузі й дружному колективу, який став для нього справжньою сім'єю. За свої старання й професіоналізм в 2010 році отримав високе звання «Заслужений працівник транспорту України». Сам же Роман Людвікович свою нагороду вважає досягненням усього колективу. Бо, попри труднощі, а саме – застаріла техніка, погане фінансування і відсутність власної достатньої матеріальної бази на підприємстві – усі працівники трудяться як одне ціле, намагаючись підтримувати куйбишевські дороги у прийнятному стані. Життя дорожника схоже на циганське. Де є дорога – там він працює і проживає. Часто житлом їх були вагончики у полі або чужі квартири. На дворі мете так, що господар собаку не вижене, а дорожники прогортають дороги. Не краще працювати і в літню спеку, коли асфальт плавився. Незважаючи на труднощі, Роман Людвікович, ніколи не хотів змінити професію. Розумів, що від майстерності дорожників залежать вчасне здійснення перевезень, задоволення потреб економіки района. Їхня праця приносить величезну користь. У цій галузі працюють лише справжні патріоти дорожньої справи. Дорожник це покликання. Не кожен впорається з таким навантаженням.
Адже часто доводилося працювати ночами, коли інтенсивність руху падає. І у спеку, і в холод, і в дощ, і в сніг - треба бути на дорозі. А взимку бригади взагалі переходили на цілодобове чергування. У цю пору року дорожньо-будівельні роботи практично не ведуться. А всі сили зосереджені на зимовому утриманні доріг. Коли синоптики прогнозують сніг або ожеледь, для шляховиків настає гаряча пора. Адже потрібно будь-якими засобами забезпечити безпеку руху. Цілодобово чергують механізатори, водії, диспетчери. Ось, наприклад, взимку 2011-2012 року понад три тижні Куйбишевський район перебував в лещатах стихії. Якщо за цей час удалося більш-менш розчистити вулиці в селах, то сполучення із райцентром, а також із обласним центром, Розівкою й Бердянськом залишалися проблематичним. У степу бодай невеликий вітер зривав сніг і виникали перемети на дорогах, які блокували пересування автотранспорту. У боротьбу зі стихією включився колектив райавтодору під керівництвом Романа Людвіковича Колодчака. У непростих умовах працювала вся наявна техніка, люди самовіддано працювали по 12-13 годин, щоб відновити рух на дорогах. Роман Людвікович завжди цінив результати роботи свого колективу. Коли проведено капітальний ремонт дороги, зроблено сучасне покриття, розмітка, огорожа стоїть, знаки нові, тоді водії їдуть, радіють і дякують за все. Радість за плоди своєї роботи у керівника і дорожників. Традиційно в останню неділю жовтня з 1993 року при відзначені професійного свята працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства збирався увесь колектив для підведення підсумків роботи за рік. Грамоти, подарунки кращим робітникам стало традиційним на таких святах. У шляховиків круглий рік роботи в невпрогорт, вони завжди піклуються щоб у нормальному стані були дороги, що з'єднують села району, траси Запоріжжя – Маріуполь, Куйбишеве – Осипенко. Кожний рік чималі кошти виділяла держава на ремонт цих шляхів, але через дорожнечу на матеріали, їх вистачало тільки на поточний ремонт. Улітку використовували асфальтобетон з власного асфальтного заводу, взимку – бітум і щебінь. За роки професійної діяльності в дорожній системі Роман Людвікович зарекомендував себе як бездоганний організатор і умілий керівник. За відповідальне ставлення до роботи, успішне виконання виробничих завдань він неодноразово нагороджувався Почесними грамотами корпорації «Укравтодор». Енергійний та чутливий керівник, ним багато зроблено і в соціальній сфері. Постійно поліпшував побутові умови працюючих. Для працівників філії була збудована база відпочинку на березі Азовського моря. Кращі риси його характеру це доброзичливість та принциповість у вирішені будь яких проблем. Роман Людвігович займає активну громадську позицію. Користується авторитетом і повагою у жителів району. Неодноразово обирався депутатом районної та селищної ради. На останніх виборах в 2010 році виборці району обрали Романа Людвіговича депутатом районної ради (VІ скликання), членом комісії з питань промисловості, будівництва, транспорту, зв'язку та управління об'єктами спільної власності. Член виконкому Куйбишевської селищної ради. Одружений. Має двох синів. Роман Людвікович володіє талантом спілкування. Таким природа наділила кожного, але не всі його розвивають. І одна із найпривабливіших рис цього керівника та, що він уміє спілкуватися з людьми просто по-людськи. Може, це від природи і здібностей, чи просто обдарованість, це один з виявів його таланту – це посмішка, котра створює щастя сім'ї, атмосферу доброзичливості в справах і служить пропуском для друзів. В 2012 році Роман Людвікович пішов на заслужений відпочинок. На пенсії займався домашнім господарством, але думки про роботу не лишали його ні вдень ні вночі. 1 квітня 2013 року депутати Куйбишевської селищної ради затвердили Р.Л. Колодчака директором комунального підприємства «Куйбишевський водоканал». З перших днів роботи на новій посаді в екстремальних умовах у Романа Людвіковича з'явилася можливість в повній мірі проявити талант керівника, а головне приносити користь громаді та зробити наше селище чистішим і світлішим
