ВАСЬКОВА (Холод) ВАЛЕНТИНА ДМИТРІВНА ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН смт. КУЙБИШЕВЕ
Народилася в селі Царекостянтинівка (тепер смт. Куйбишеве Запорізької області) 4 вересня 1931 року. Батьки Холод Дмитро Терентійович (1903 р.н.) та Холод (Самойлова) Анна Арсентіївна (1904 р.н.) жили в місті Сімферополь, а в 1929 році переїхали в село Царекостянтинівку, ближче до своєї рідні, яка проживала на хуторі Шевченка (12 червня 1964 року перейменований на село Дубове Куйбишевського району Запорізької області – Автор). В 1933 році сім'я переїздить на хутір до батька Дмитра Терентійовича. На хуторі велика сім'я
Холодів (в батька було дев'ятеро синів) мала вельми заможне господарство - земля, коні, корови, вівці та невеличка майстерня з пошиву взуття. У цій майстерні поселилася сім'я Дмитра Терентійовича. Влітку обробляли землю, зимою вся сім'я шила взуття. В 1938 році Дмитро Терентійович збудував будинок і сім'я переїхала з майстерні у нову хату. В 1939 році Валентина Дмитрівна пішла в перший клас хутірської початкової школи, до війни закінчила два класи. Після звільнення хутора від німецько-фашистських загарбників продовжила навчання в школі. Після закінчення четвертого класу, пішла працювати в колгосп імені Хрущова ( у 1950 році були об'єднані в один колгосп імені Леніна колгоспи: ім. Хрущова, «Політвідділ» та ім. Леніна – Автор). Трудову діяльність почала різноробочою в рільничій бригаді, пізніше працювала в ланці по вирощувані кукурудзи, картоплі. Працювала сільським виконавцем, сприяла сільській раді у боротьбі з хуліганством та іншими порушеннями громадського порядку. Організовувала сходи мешканців хутора, загальні збори колгоспників. Правління колгоспу доручало їй проводити співбесіди з колгоспниками, які спізнювал норму. Семирічну освіту отримала у Куйбишевській вечірній школі. У 1948 році вступила в члени ВЛКСМ, а в 1954 році молодь колгоспу обрала її своїм лідером – секретарем первинної комсомольської організації колгоспу імені Леніна (у 1963 році перейменований на колгосп «Таврія» - Автор) Куйбишевського району Запорізької області. За три роки її роботи з молоддю комсомольська організація збільшилась з 23 до 75 чоловік. В 1957 році комуністи колгоспу прийняли Валентину Дмитрівну в члени КПРС. Правління колгоспу направило секретаря комсомольської організації на навчання до Оріхівського сільськогосподарського технікуму. Після закінчення першого курсу Запорізький обласний комітет Компартії України направив її на навчання у Сімферопольську партійну школу. Після першого курсу, партійну школу закрили, а студентів перевели на навчання у Одеську партійну школу. В 1961 році Валентина Дмитрівна закінчила Одеську партійну школу та була направлена працювати інструктором Куйбишевського райкому Компартії України. У 1963 році перейшла працювати інспектором по сільському господарству райвідділу ЦСУ. З 1963 по 1970 рік навчалася в Бердянському педагогічному інституті, працювала вчителем в Більманській школі Куйбишевського району. Після того, як вийшла заміж, переїхала на постійне місце проживання в село Трудове. Тринадцять років працювала начальником відділу кадрів Трудівського щебеневого заводу, шість років – начальником відділу технічного контролю, по сумісництву дев'ять років була секретарем первинної партійної організації. Велика робота проводилася партійною організацією по мобілізації колективу заводу на виконання державного плану, зміцнення трудової і виробничої дисципліни. Валентина Дмитрівна займалися організацією колектива на суботники, які проводилися дуже часто: це прибирання території заводу, парку і інших об'єктів. У період роботи секретарем партійної організації колектив заводу різко покращив роботу. Підвищилася трудова і виробнича дисципліна. Ожила громадська робота трудівників заводу, стали займатися спортом, організували художню самодіяльність, брали зустрічні підвищення соціалістичні зобов'язання. Запрацювала наочна агітація. Валентина Дмитрівна, не рахуючись з особистим часом, віддавали себе основній і громадській роботі. Адже парторг не був звільненим від основної роботи і вона не вимагала цього. Користувалися великою повагою й авторитетом на заводі. На заводі було багато ручної праці, заводські умільці із списаних деталей та металобрухту склали колісний трактор, що облегшило роботу слюсарів та електриків. Через місяць трактор зник. Робітники з заявою звернулися до секретаря партійної організації про зникнення трактора. Валентина Дмитрівна провела відкриті партійні збори, на яке запросила усіх робітників підприємства. Після обговорення питань порядку денного, партійний ватажок зачитала заяву про крадіжку трактора, вона наголосила, що до ранку трактор необхідно повернути на завод. Головний енергетик підприємства, який продав трактор стороннім, повернув його вранці. По наполяганню Валентини Дмитрівни він написав заяву про звільнення не тільки з посади, а й із заводу. До Валентини Дмитрівни мешканці села йшли з усіми своїми бідами й радощами і в 1986 році ветерани села обрали її секретарем ради ветеранів, а в 1998 році – головою ради ветеранів с. Трудове. Валентина Дмитрівна нагороджена ювілейними медалями, грамотами Куйбишевської районної ради та Куйбишевської районної державної адміністрації, а в 2010 році нагороджена грамотою Запорізької обласної ради за зайняте друге місце в обласному конкурсі на кращу первинну ветеранську організацію. В.Д. Васькова користується заслуженою повагою та авторитетом серед жителів села, її знають також і за його межами, незважаючи на вік завжди приймає активну участь в житті села та ветеранської організації, надає посильну допомогу жителям села у вирішенні їх проблем. Рішенням Куйбишевського виконавчого комітету №180 від 8 червня 2011 року за вагомий особистий внесок в соціально - економічний розвиток територіальної громади смт. Куйбишеве, довгорічну трудову, активну громадську діяльність виконавчий комітет вирішив: «Присвоїти звання «Почесний громадянин смт. Куйбишеве» Васьковій Валентині Дмитрівні – пенсіонерці, ветерану праці, голові ради ветеранів села Трудове Куйбишевського району Запорізької області»
