Дорогі земляки!
18 травня – трагічна дата в історії не лише кримськотатарського народу, а й усієї України. У цей день ми вшановуємо пам’ять жертв геноциду кримських татар, які 1944 року були насильно депортовані з рідного Криму радянським тоталітарним режимом. Це була спроба знищити народ як такий – його культуру, традиції, мову, право жити на своїй землі. Тисячі загинули, мільйони втратили дім, а біль втрати передається з покоління в покоління.
Сьогодні, коли ми згадуємо ці події, неможливо оминути паралелі з тим, що відбувається зараз. У 2014 році росія знову окупувала Крим – і знову кримськотатарський народ став об’єктом репресій, арештів, зникнень, знищення свободи слова та віри. А з 2022 року повномасштабне вторгнення рф перетворилося на чергову хвилю геноциду – тепер уже проти всього Українського народу.
Ми бачимо ті самі методи: депортації, тортури, знищення українських міст, примусове вивезення дітей, заборону мови й культури. Це не просто війна – це цілеспрямована спроба знищити нас як націю. Але так само, як вистояв кримськотатарський народ, так само вистоїть і переможе Український. Бо ми сильні у правді, єдності й вірі в свободу.
Цей день – не лише день скорботи, а й день великої сили. Пам’ятаючи про минуле, ми не дозволимо повторити його в майбутньому. І разом – Українці, кримські татари, представники всіх народів, які боронять Україну – ми обов’язково переможемо.
Вічна пам’ять жертвам геноциду. Честь незламним. Свобода – Криму, Україні й кожному, хто любить правду.
