Новини

26 наших земляків, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинули в бою за Україну, її свободу і незалежність. За нас з вами. Вони були щирими патріотами, сильними і сміливими воїнами. Честь і вічна пам’ять Героям! Вони б могли ще жити, працювати, любити. Та не судилося…

На острові Хортиця зібралися понад 400 людей. Серед них – 205 родин полеглих Захисників і Захисниць України. Вони висадили дерева у памʼять про загиблих Героїв у Парку Честі, створений сімʼями воїнів та ветеранами за підтримки Запорізької ОДА. Цей парк став місцем пам’яті, сили та єднання. Кожне дерево – це ім’я, історія і любов, яка не зникає.

Це сторінки нашої історії, де мільйони невинних українців були знищені злочинною радянською владою. Трагедії, через які ми сьогодні особливо цінуємо український хліб на столі, право на свободу і власну землю.

Це один із перших візитів пана Посла після призначення і знаково, що саме до Запоріжжя, де щодня тримають оборону наші громади, лікарні, вчителі, рятувальники та енергетики.

Ці мільйони доказів пам’яті про жертв одного з найстрашніших злочинів в історії людства скажуть про те, що українці не забули мільйонів убитих Голодомором і ніколи не пробачать Москві цей геноцид. 

Це був жорстокий злочин тоталітарного режиму проти української нації. 

26 наших земляків, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинули в бою за Україну, її свободу і незалежність. За нас з вами. Вони були щирими патріотами, сильними і сміливими воїнами. Честь і вічна пам’ять Героям! Вони б могли ще жити, працювати, любити. Та не судилося…

Щороку, в четверту суботу листопада, Україна вшановує пам’ять жертв голодоморів – страшних трагедій, які залишили глибоку рану і нестерпний біль у серці нашого народу. У ХХ столітті українці пережили три страшні Голоди: 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. Кожен із них забрав мільйони життів, спустошив населені пункти, знищив родини, перервав безліч людських доль. Це злочини, які були спрямовані не лише проти невинних людей, а й проти самої української ідентичності. 

Це масштабна національна трагедія, що забрала тисячі життів українців, це незагоєна фізична і духовна рана українського народу, яка пекучим болем пронизує пам’ять багатьох поколінь.